автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Установившиеся концепции внешней политики Китая(отношения с Японией, Кореей и Вьетнамом).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Установившиеся концепции внешней политики Китая(отношения с Японией, Кореей и Вьетнамом)."

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРАГНИ ^ ШСТЮТТ СХОДОЗНАВСТВА Ш. Д.Ю.КРИМСЬКОГО

На правах рукопису

Н1К1ШЕНК0 СзргШ Олвксандрович

"Стал! конце п ц 1 I з о в н 1 ш н I й п о л 1 т и ц 1 Китаю"

(в!дносшш з Япон1бп, Кореей та В'втнаиои)

Спец!альн!сть - 07-00.02 - Всесв1тня 1стор1я

АВТОРЕФЕРАТ днсвртацН на здобуття наукового ступени кандидата 1 стортгших наук

I 1

* I

• I <■ I

!

Ки*в 1ЭЭ6

Робота виконана у в!дд1л1 Сучзсного Сходу 1нституту схо, знаЕСТва 1м.А.В.Кримського Над1онально1 Академ!I наук Укра1ни.

Науковий квр1вник -

кандидат Юторичних нау

доцент

Седнев В.В.

0ф1ц1ЙН1 ОПОН8НТИ

доктор 1сторичних нау

профвсор

Гончар Б.М.

кандидат 1сторичних наук

доцент

Пасько A.B.

Пров1дна орган.1зац1я - Педагог 1чний Ун1вврситет

1м. Ы.П.Драгоманова.

Захист в1дбудеться 12 листопада 1996 р. о 14 годян! зас1данн1 спэц1ал1зовано1 рада (шифр Д 01.65.01) для захисту сертац!й на здобуття наукового ступеня кандидата 1сторичних в в 1нститут1 сходознавства 1м.А.Ю.Кримського НацЮнально* Акад9 Наук Укра1ни (Укра1на, 252001, ы.Ка!в-001, вул.Грушевського, А

3 дисвртац1еи моаяа ознайомитись у 01бд1отец1 Гнституту с дознавства 1м.A.D.Кримського HAH Укра1нн.

автореферат роз1слано 12 жовтня 1996 р.

Учений секратар спец1зл1зовано! ради

доктор 1сторичних наук jfyft&b-i^ \ ^ Матвеева 1

Дипломатична 1стор1я Китаю нал!чуе понад три тисяч1 ро-к!в. За цвй час сформувалася трэдицШю катайська практика м!жнародних в1дносан м!ж Китаем та 1ншими кра1нэми. Ця практика нэодшразоео корвгувалась 1 вдосконалншалзсь стосоено 012учо* ситуац11. Ч1дънэ м1сцз в есен 1 пшьопол 1 тичних приоритетах ззймзли, насашгэрэд, бвзпосзрэдя! сус!дя Катаю - кра!-нн Далекого Сходу. За трздиц1ва ес! ц! краКня Катай вважзв сферою свого культурного 1 пол1тичного впливу. I самв в1д-носно ц!х краКн прогягом стол!тть китзйськэ дипломат1я в1д-точувала мэтода взавмов1дносин.

Актуальн1сть досл1джзння зумовлвна там, що зараз Укра!-нз формув свою глобалъну зоен 1 шьопол 1 тачыу концэпц1ш в як!й сл!д враховувати в 1 дао сиги не т!льки з крзГнамн що 1сторично Оули в зон! укра!нських пол1тичних 1 економ1тших 1нтвр8с1в, алв й з кра1н2!,га, що ран1ш8, через свою в1дцзлвн1сть в!д кордон!в УкрэКни нв потрэбувзли спец1ально визначвно! 1 сплановзно! пол1тика. 0дн1ею з таких краКн в Китай. Нэввли-кий за отроком пер1од укра1нсько-китайських в!дносин показу е, що плануючи свою пол 1 тику що до Китаю в УкрзШ нв зав-зда врахоЕують траднцП м1жнародних в1двосая, що 1сторично склалися в ц1й краШ. А звзжаючи на те, що УкраГна мав взносили в означеному рвг1он1 нэ т!лыш з Катаем, вважзвться доц!льнам досл1дявння, що анал1зуЕало, червз зовн1шню пол1-тику Китаю, загальну дипдоматичну сатуац1ю що склалзся в цьому рэг1он1.

Мета дисвртацП - досл1дитн 1сторичнз формування сталих зовн1шньопол1тзгших концвпцШ Катаю стосовно кра1н Далекого Сходу. Покзззти як! дипломатичн! п!дходи Китай вважзв до-

ц!лъними для забвзпвчення власних м!жнародних 1нтерес1в у рег!он!. Як, незважаючи на зм!ни в положены! т1в! чи 1вшо1 кра!ни, стал! приоритеты у зовя1шн1й пол1тщ! Китаю лишалися нззм!нними, а лпше корэгувалися у залежност! до зовн1шньопо-л!тачного положения Китаю в той чи !ншй в!др!зок часу.

Предцетои досл!даення е зовн1шня пол1тика Китаю, зокра-ма в!дносини з краКнами Далекого Сходу 1 стал! концепцИ зовн1шньо1 пол!тики як П розум!е китайський уряд.

Дгерелаш досл!деення в л!тература з 1стор!Х Китаю, л1-твратура з 1стор11 окремих кра!н означеного рег1ону, зб1рни-ки зовн!шньопол 1 тичних докумвнт1в та пер1одичн! видання.

У робот! використан! описоезй, !сторячний та анал!тич-рхтй метода ■

Новизна робота полягав в тому, що в УкраКн! дос! не бу-ло досл!дхень з 1стор11 формугання сталих приоритет1в у зов-н1шньопол1тичн!й концвпцП Китаю. За час!в радянсько! влади також в!дсутн! робота як! б охошшвали всю 1стор!ю м!жнарод-них в!дносин Китаю з краГнами Далекого Оходу. Робота, що були охошшвали в!дносно невеликий !сторичний в!др!зок часу I буш сильно запол1тизован1. Власне, майже на робилася спроба подивитася на цп проблему очима Китаю !з визнанням тих приоритет^ у зовн1ш!й пол!тиц1 самв ц!еК кра1ни.

Практичне значения дисвртацП полягае в тому, що вона можэ бута використана при розробц! як загально! зовн!шньопо-л1тачно1 концепцП УкраКни на Далекому Сход!, так 1 пол!тич-них д!й в!дносно окрамих кра!н цього рэг!ону з урахуванням стратег!чних приоритет!в Китаю. Також дасвртац!я може бути використана при плануванн! укра!нсько1 пол!таки в!дносно нв

Е

т!льки Китаю, а й 1ншх кра!н Далекого Сходу 1 як пос!бник з IcToptl зовн1шньо1 пол 1 тики Китаю на Далекому Сход!.

На захист виносяться так! положения: |

1) китайськ! зовнtшньопол1тичн1 приоритета, що сформу- ^ валися к!лька стол!ть тому до цього дня залишаються j

пан!вними у гол!тиц! Китаю що до своКх бвзпосврвдн!х *

1

сус!д1в 1 Н1ЯК1 ЗМ1Ш1 В 1Д80Л0Г0-пол!тачному курс1 ;

китайського уряду на це майжв нэ вшшвають; 5

2) сус1дн1 кра1ни Далекого Сходу Китай вважав 1 продов- . жув вважати зараз сферою, свого культурного а в!д ' цього 1 пол1тичного впливу 1 сама чврвз цэ бачить i

s

нлзсн! приоритета у пол!тиц1 стосовно цих кра!н; j

3) будь який китайський уряд Оудв робити всв можливв |

i

для то го, щоб Китай пос!в ч1льнэ м1сцв в, насампв- j

рвд, пол! тачному аятт1 рэг!она; '

4) мохлив 1 сть для Китаю статя пол1тачним л!двром parlo- i ну д!жом реальна; j

5) УкраКна мог® 1 поЕинна використовуватя codl на ко- j ристь у сво1й зовн1ш!й пол!тиц! вс! вищвзгадан1 ас- | шш у в!дносинах з Китаем 1 1ншими краКнами Далэ- | кого Сходу.

Структура робота: дисвртац!я складавться 1з вступу, трьох розд!л!в, висноек1в, списку дев рел 1 л1т8ратуря.

у Вступ! розглядаються так1 аспекта, як нвобх1дн!сть j

досл1джвння дано! проблематики у зв'язку з внходом Укра!ни ¡

i

на м1жнародну арвну як незалежного суб'вкта м!жнзродних в!д-носин. Обгрунтовуеться актуальн1сть досл1джвння сама для тв-пвр!шнього часу. Даеться огляд праць блнзьких до дано! проб-

лвматики в УкраШ 1 за кордоном.

У першоау розд!л! "1стор1я формування зовн1шньопол1-тично* концепцП и1гнародних в!дкосян в КатаУ до 1978 року" .^•„1 даеться 1стор1я формування 1 використання зовн1вшьопол!тич-

но! традицИ в Ката! що до краКн Далекого Сходу. ; У гюрш!й глав! "1стор!я в!дносин з Япон1бв" розгляда-

V ! вться 1стор1я в1дносин Катаю з Япон1зэ починанчи 1з старо-

! давн!х час!в 1 аж до 1978 року. Простежуються характеры! для

• кожного пер1оду тили в1дносин. В!д звэрхньо- патэряал 1 стських

' до васально-запоб1гливих. На початку 1стор!1 китайськй-япон-

ських в!дносин Китай. нэ дуж8 ц!кавився сво!м далекосх!дним сус!дом. Китайським 1ш8рэторам ц1лком вистачало формалъно-васальних стосунк1в 1 вони майжэ на прагнули 1х зм!ншати. Вшятном можуть бути лише спроб! монгольсько! династП Бань фактично завоивати 1 н!дкорити Япон1ю, алэ п!сля к!лькох невдач, що мали причиною б!лып природа! фактори ан1ж в!й-ськову силу ЯшжП, ц! спроби булк в1дкицут! ! про них в Кита! б1лыпв на згадували. Тим б!льш нвспод!вано для Китаю був вих!д ЯпонП на м1жнародну арену як завойовника ! в паршу черту китайських волод!нь (Корея), а згодом 1 базпосврэдньо китайських таритор1й. Цей пэр1од в!дносин характеризуется вишшчно японською 1н!ц!ативош щодо Шдкорення, яйцо нв фактичного, то хоча б пол!тичного, Китаю. Китайська сторона взв мала зм1вити свое ставлення до еойовничо! остр!вно! 1мшр11. Тут южна говорите про пол1тику Оалансування м!ж Япон!ею та 1ншими кап!тал1стичними державами що заз!хали на пос1дання пан!вно! рол! в Кита*. Використовуючи Юнуючи протир!ччя м!ж супврниками Китаю досить вдало вдавалося уникати поеного

п1дкорэння. НайЕажч! оОставннн для ШднвОвсноХ склалися в часа Друго! св!тово1 в1йни, коли 1нтврвси вс1х краШ, кр1м ЯпонН, зосврэдшгася на 6вроп1. Сзмэ на цей час вшадае най-б!льш1 экспансион!стськ! усп1хи ЯпонН. Шсля пврвмоги кому-н1стзчно1 парт!I Китаю у 1949 роц! пол!тикз що до ЯпонН Т8Ж зэзнзеэлэ П8р1одичних зм!н. Спвршв Китай н!як нэ рвагував на наявн!сть тако! дзржави у 0взпосерадн1й близкост! в!д своКх кордон!в. Трохи згодом, коли тиску Радянського Союзу трвОа було протиставити стосунки з "!мпер!ал!стзми" було в!дновлв-но дипломатичн! в!дносини у повному обсяз!. Ала чврвз уев 1стор1ю китзйсько-японсышх в1дносш проходила 1двя, яку ки-тайська сторона нэ аф1шувала, протв, сама з ц!ми думками ки-тайц1 п!дходили до розв'язання будь-яких "японських" проблем. Ця 1двя пол1гав в сл!дуотому - Япон1я, цв дергавз, що сформувэлася т!льки завдяки китайск!й культур!, н1юго свого японц! нв машть 1 мати нв можуть. Вони можуть т!льки коп!ю-вати 1 тому загалом стоять набагато нижчв за китайц!в 1 Китай в ц!лому. Вяходячи з цього 1 трвОа будугати в!дносини з Япон1ею.

У другШ глав! "1стор1я в!дносил з Кореею" досл1джувть-ся становления зови 1 шньопол 1 точно I концвпцП Китаю щодо Кора!. На в!дм!ну в!д ЯпонН, зв'язки м!ж Китаем та Кореей майжа н!коли не пршшнялнея внасл!док сп!льного сухопутного кордону. Цв, як в!домо, зумовило бвзпврвчний вплив китай-сько! культурно! трэдицП на формування 1 розЕиток культура в Корз!. В1даосини з Корзев мохна нззезти вз1рцвм зовн!шньопол! ■пиних стосунк!в, як! О Китай хот!в мати з ус!ма своими сус!дагли. На протяз! майжв вс!в! своа! !стор!1 Корея знахо-

далася п!д дужэ сильним епливом Китаю нв т1льки кулътурним а й пол 1 тичним. 3 цього пер!оду вшадають т1льки под! К нов!т-нього часу, коли китайський вплив зм1нився японським. Але, сл!д в1дзначита, що нав!ть досзть довге панування ЯпонИ в КорвГ ан1ск1лыта нв похитнуло китайского мвнтал!твту з цього питания. По-перше, панування ЯгонП припадало на к!нвць XIX та початок XX стол!ття, що порад з к1лысатысячол1тпьою 1сто-р!ею Китаю виглядало досить вп!зоднчно. По-друге, сама Япо-н!я розглядалвся в Кита! як породавння китайсько! цив!л1за-Д11, тому коло замикалося, Китай - ЯпоШя - Корея. На в!дм1-НУ в!д стосунн!в з Япон! ей, да Китай довгий час вдовольнявся суто символ!чним пануванням, Корея розглядалася як майге одна з китайсышх пров!нц!й 1 числання завойовницьк! похода китайсышх арм!й мали на мат! т!льки п1дтвврда8ння цього положения. 0л1д, однача, зауважити, що у в!йськовому в!дношен-н! Корэя на могла чннити 1стотного опору, то,чу так! походи майжз н!коли не розглядалися в Кита! як серйозн! в1йськов! кампанИ. На в1да1ну в1д ЯпонП, Корею на захшцало трв 1 китайськ! в1йськов1 походи Суля, як правило, Едалима. Самэ цв й зумовило ставлення до Кора! як до лог!чного продовасвння китайсько! 1мпер11 1 ва'в1дм1ну в!д ЯпонИ продоЕэвння, з яким можна власнв 1 не духа рахуватися. От т!льки розкол кра!ни вн!с двяк1 корвктиви до ц!е! пол1тики. Правда ц! ко-рвктиви були суто симеол!чн1. Пос1ла ч1льн8 м!сцв думка: "П1вн1чна Корея повн!стш п!д контролем КНР, а Швдвнна йдв у фарватер! США I тому сгме в!дносини з останн1мз вир1шують ус! проблеми". Правда в останн! часи двщо зм!нилося ала про цв будэ говорятся в 1шюму розд!л! 1 в 1нш1й глав!.

У трет1й глав1 "1стор1я в1даосин В'етнамои" розгля-даеться 1сторачна ретроспектива зовн1шньо1 пол1такн Катаю стосовно В'етнзмсько! держава. На в!дм1ну в!д ЯпонП та Коре! В'етнзм ззвжда залашаЕся "головною 01ллю" для Катаю. 3 одного бону В'етнзм мзв сп!льн1 кордона з китайською державою 1 це зумовило бвжзння Пек1ну снлып щ!лъно он1ката сеого п1едвнного сус!да; з 1ншого боку з дзен1х давен в'етнзмц!, на в!дм1ну в1д корейц!в пост!йно нэмагалися позбутася д1в! оШкя 1 як правило шляхом зОройно! боротьби. I незважаючи на те. що В'етнзм поступавться Катаю 1 в твраторП 1 в к!лькос-т! населения Катаю так 1 не вдзлося практична (курсив м!й Н.С.) п!дкорити В'етнам як цв сталося з Кореей. Е1льшв того, н1сля Еражзкиих перемог у в1йнах 1з розвинутими державами (Фрэнц1я, США) В'втнам сам поступово пвретворався на двржз-ву, що почала првтевдувати на шШтячне л!дерство в ц!й час-тин! земно! кул!. Це поставило Китай у зовс!м незвичну для нього ситуац1ю, врзховуоти тэ, що сзме Пек1н пр9тендуЕав на л1дерстЕо серед крз!н "третього св!ту". До цього сл!д додатз ще й те, що В'етнзм, як 1 Китай тэг везжзвся соц1ал!стачною кра!ною, що, безумовно грало на користь Ханою. Сл1д також зазначити, що СРСР вир!шив вакористати цп ситуац!ю для таску на кятайський уряд. Ситузц1я стала ще б!льш напружвною п!сля вступу в'втнамськах в!йськ до Камбодж!, що було лог1чнзм нродовжвнням в'втнзмсько! боротьОл за л1дврство в рвг!он1. Це поставило Китай в ще б!льщ скрутну пол1тачну ситуац1ю, тим сНльш, що в Пэк1н1 розум!ли, що за спиною Ханоя в цих д1ях сто!ть Москва.

У другому розд!л! "Зовн1шня пол!тика Китаю п!сля

початку реформ" (1978-1983 рр.) розглядаеться зовн!шня пол!-тика Катав п!сля початку вконом!чно! реформа. Сама в цзй час китайська дипломат!я набула вовн1 того европейського взгляду, алэ по сео!й сут! система в!дносин з с1с!дн!ма краЛнама (1 не т!льки з ними) майже не зазнала 1стотних зм1н. Бона цродовжувала базуватися на тих стзлих концэпц!ях, до виквр-бувалися зо вс! минул! стол!ття до цього часу.

У пэрш!й глав! "В1дносиш з Япон!ев" подаеться анал!з китайсько-японських в!дносин на новому 1сторичному етап!. В цвй час Китаю кончв потр!бн1 японськ! кап!тали та технологи. Саме на цьому й базувться тапэр пол1тика КНР стосоено ЯпонП. Але як 1 ран!ше, Китай не Оачить в ЯпонП р!вного соб! партнера. Ситуац!я чимось схожа на часи китайсько-япон-ського збройного протистояння. Але якщо тод! Китаю треба бу-ло за будь яках умов втримати Япон!ю в!д агресП, то тепвр ситуац!я майжэ проталежна - треба залучити до економ!ки КНР якмога 61льш8 японських кап!тал!в. Але всв де 1стотно не зм!нило ставлення Китаю до ЯпонП. Економ!чна перевага спраймалася як щось тимчасове. Япон1ю не спраймали сврйозно в пол!тичному Ш1ан1, небезп!дставно вважаючи, що все треба вир!шувати спврше у Вашингтон!, а пот1м вжв в Ток1о. Щопрзв-да японська дипломат!я нв пропустила можлнвост1 використати в своКх ц!лях напружэння у китайсько-американських стосун-ках, алэ й це було розц1ненэ у Пек!н! як запоб1гання ЯпонП перед Китаем. Взагал! пров!дау тему в!дносин м!ж Китаем та Япон!ею цього пер!оду можна визначити так: з тактичных м!р-кувань Япон1я на даному часовому в!др1зку пос!дае в китай-ськ!й зовн!ш!й пол!тиц! ч!льне м!сце, але статег!чно Китай

шзтр1бниа ЯпонП б1льш н!ж Япон1я потрЮна Катав. Тут прос-тежуеться традиц!йний погляд на Кра1ну да сходить сонцэ. Великий та могутн!й Китай можэ взагал! об!йтися баз т!сних стосунк!в з остр!вною державой якщо остання не буда еэсти себе налвжним чином. Так вжэ Оувэло в давнину, так можэ бути й у майбутньому. I якщо на дансму етап! Китаю Япон!я потр1б-на, то ця ситуац!я можэ зм1нитися. Сама тзкв ставлення КНР до ЯпонП продемонструвала одностороння в!дмова Китаю в1д Оагатьох сн!льних вконом1чних проект!в. Алв й другу частину китайсько! концепцП п!дтвэрдила повед!нна ЯпонП, яка б!ль-шою частиноа "проковтнула" непосл!довн1сть свого партнера. Все це дае п!дстави зробита висноеок, що китайська дипломата Оуде намагатися м!цн1ше прив'язати Япон!ю до Китаю таким чином, щоб можливий розрив був би б!льш болячим для ЯпонП н!ж для Китаю. У дипломатичному план! Китай вир1шив викорис-тата японськэ посврзднкцтво у яалагодеянн! контакт!в з Шв-'денною Кореаю. Враховуючи економ!чнов зростання Швдвнно! Коре!, що дедал! м!цн!ло ! не без учэст1 японського кап!та-лу, Пек!н вир!шив використати японськ! контакта в Швденн1й Корэ! на свою користь. Розрахунок вияеиеся правильним, бо Япон!я охочв п1шла на роль посередника з мэтош якоюсь м!рою компенсувати власний негативний образ в очах корвйц!в.

У друг!й глав! яБ1дносини з Коре га" досл!джуеться тран-сформац!я зовн!шньо1 пол!тики Китаю щодо Корэ!. П!сля початку економ!чно1 рвформи у 1978 р. в Пвк!н! !стотно зм!нили п!дх!д до деох держав Корэйського п!вострова. П!вн!чна Корея вжэ нв пос!дала того м!сця в китайськ!й зовн1шньопол1тичн1й концепцП, яку вона займала рак1шв. 3 нею продовжувалися су-

то протокольно-парт1йн1 стосунки. Китай ц!лком справедливо I був пврэконаний, що КНДР не зможв про1снуЕати 083 допомоги з

| Пек!ну. На Пхвн'ш можна було б понластася в раз! виникнення

I

в!йськово! загрози, однак така ситуад!я супврэчила китай-| ськ!й позицИ на м!жнародн!й арен! на той час. В1йськов8,

силова протистояння не розглядзлося китайским урядом як ймо-в1рне. Сам8 тому КНДР дали зрозум!ти, що у випадку збройного конфл1кту з Швднвм вона може покладатися лише сама на себе. Щэправда, зовн! П1вн1чна Корея залишалася найкращим та най-над1йн1шим другом КНР, що всеб!чно осв1тлювалося засобами У масовоК 1нформац11. В той же самий час зростав 1нтврес Китаю

до Швденно! Кора!, чи! вконом1чн1 усп1хи на могли на привернута до себе увагу в Пак1н1. Поступово почав вимальовува-тися новий вовн1 шльопол1тичний курс КНР. В ньому можна виз-начити так! риси. Поступова п!дтотовка до прямих, неприхова-них контакт!в з Сеулом. При цьому враховувалося, що в Саул! до цього поставляться дужв прихильно, бо добр! стосунки 3 КНР можуть значною м!рою гарантувати в1д збройних "неспод!-ванок" з Соку ННДР. 3 1ншого бону в Кита! були певн1, що в Пхен'ян! тех промовчать, розум!ючи повну безпл!дн1сть гучних протест1в. Контакта з Ш'вн1чною Коревю були стратег!чно нэ-обх1дн! Китаю. У майбутньому цэ могло бути 1стотною еконо-м!чною н1дтримкош у раз! сврйозного (але не збройного) кон-фл!кту з Япон!ею. До того ж в Пэк1н1 Н8бвзп1дставно розрахо-вували, що у майбутньому самэ Китай може розраховувати на | роль сэрйозного посерэдника при ц!лком можлагому процес!

; I об'вднання двох кра!н Корэйського п!вострова.' Н! Сполучен1

< (

| Штата, н!, тим б1льш, Япон!я на цю роль прэтендувати нв мо! ; ■

1 !

I

! ■ ■

жуть. Таким чином щюводячи сбою пол1тику у в1ДНОШ9НН1 до Корэ ï Китай розраховував нэ т1льки на економ!чн1 прябутки як цэ було у випадку з Япон1ею. Знову було затвврджено тради-ц!йну пол1тику Китаю щодо Kopeï - перввага в!ддееться еконо-м1чним та нол1тичним засобам впливу. Алв викреслити Корвю з свое$ пол1тики Китай не спром1жний н! за будь-яких умов, на в1дм1ну в1д ЯпонП повн!стю 1гнорувати Корею неможливо через причину сп1льних сухопутнях кордон!в.

У третШ глав1 "В1дносини з В'етнаиои" анал1зуються, по перше причини клтайсько-в'втнамсько! в!йни 1Э79 р. Сл1д заз-начити, ¡цо ця проблема майжэ на мала свого наукового, Н8за-пол!тизованого досл!дження. Pli у т1м, що цвй збройний конф-л1кт був потр1бяий нэ т!лькя Катав та В'етнаму. Причому си-туац1я розкручувалася за дужв давно в!домим сдвнар1ем. Так само, як Радянський Совз п1сля Друго! cbItoboï е1йяя "зе!ль-нив" к!лька еврошйських KpaïH 1 почував свбе безумовним л1-двром в Сх1да1й европ!, В'етнам, п1сля перэмоги у в!йн1 з США та об'еднання вир!шив зробити в 1ндокита1 та ж сама, що СРСР зробив в Свроп!. Алв сил вистачило лише на "зв1льнення" Лаосу. Хоча у Комун1стично1 партt Ï В'втнаму 1снували плани "зв1льнення" bcIbï П1 вденно- Сх 1 дно ï АзП. В'втнамськ1 в!й-ська ув!йшли до Камбодж1 за там самим сценар!ем, що 1 в!й-ська Радянського союзу до Афган1стану. I ца був дуя» серйоз-ний удар по Китаю. По-перше удар суто двржавно-пол1тичний. Китай бачив сабе л!дером якщо не ecIx KpaïH, що розвиваать-ся, то, принаймн1, тих KpaïH, що розташован! у безпосвредн1й близкост! в!д кордон1в Китаю. I ось В'етнам - краКна яка, за думкою Пек1ну, була забов'язана Китаю мэйхе вс1м, почала

претвндувати на роль л!дэра. Сл!д зззначита, що п!сля е!й-ськово! пвремоги над такою державою як Сподучэн! Штата, авторитет В'втнзму вир!с неймов!рно. Особливи свред краКн, що розЕИвзються. Китай," одазк, в!йськову пзремогу в'етнзмц1в розглядав як нзсл!дки влзсно! допомоги Ханою. Самэ тому, за думкою П9к1ну, В'етнам as н!як не м!г претендувати на роль пол1тичного л1дера в рег!он!. По-друге, удар був щв й 1дво-лог1чно-пол1тичним. Ще за час1в в'етнамо-амврикансько* в!йни народилося гасло про те, що ecí соц!ал!стичн! краКни, вклю-чаючи ОРОР та Китай, "випусташ з рук червоний прапор рвво-люц!йно! боротьби" 1 "поднята цвй прапор та понести його дал! (очолити революц!йну боротьбу пригн!чених народ!в) може лише В'втнзм". Очевидно, що п!сля перемоги у в!йн! з США (лtдерем св!тоаого 1маер1ал1гму) Ц9 гасло в очах народ!в кра!н, що розвиваються набуло бэзумовного автрритэту. Цього Ежа Комун!стичнз парт!я Китзю, Комун1стичн1й партII В1 етнзму пробачити не моглэ. Сл!д однак заувзжити, що cboIx рук до itfei е1йни доклэли 1 велик! двржзви. Не в секретом, що за спиною В'етнаму стояв Радянський Союз, що не м!г забути Китаю в1дходу в1д оп1ки "старшого брата", а Сполучен! Штата, п!сля влзсноI в!йськово! порззки в д!й крэ!н1 теж певною м!-рою були ззц1кавлен! в конфл!кт1. Внасл1док таких позиц!й 1 Китай 1 В'етнам ззйняли непримиренну позиц!ю í кожний з сео-го боку довели спрагу до в!йни. В!йнз тривзлз лише 40 дн!е t принвслэ обом кра!нам лише горв. Правда на державному plEHt можна було простэжити певне вдоволення з обох бок!в. Весь пер!од п!сля в!йни Оув зайнятий спробами трохи порозум!тися, зле тзк, абн не "втратити власне облила". I знову, як t

стол!ття тому Китай у стосунках з В' етнамом б!льш поклада-вться на силу н!ж на витончвн1 дипломатичн! маневри. Переговори з В'етнамом можлив! лише п!сля бою.

У третьому розд1л! "Перспективи зовн!шньо! пол!тики.Китаю в períoHl I цозкливост! Гх використання в 1нтересах Украина" робиться спроба спрогнозувзти майбутнв Китаю у м!жна-родних в1дносшах в усьому cbItI i в Аз1атсько-Тихоокван-ському рег1он1 зокрема.

У пврш1й глав! "Кйтай у XXI (Тихоокеанскому) cToplTil" виходяч! з п!дсумк!в опитування, коли на заплтання - "Який народ, на Вашу думку, будэ дсм1нуЕата в cbítI у XXI стол!т-т!?" - б!льша частина амвриканц1в дала в!дпов!дь - "ЯпонцГ, а б!льша часпша японц!в в!дпов!ла - "Китайц!", даеться ана-л!з перспектив Китаю як велико* держави. Майже вс!м в!домо, що XXI стол1ття часто-густо називають Аз!атсько-Тихоокеан-ським стол!ттям. I на цз 1снують ц!жом сврйозн! п!дстави. Одне з пров!дних м!сдь в цьому регЮн! налажить Китаю. 3 цим згодн! вс!. Але в Китая 1снують перспективи стати пров!дною державою не лишэ через к!льк!сть свого населения, хоча не враховувати це теж не можна. Зараз Китай пос!дае одна з ч!льних м!сць за темпами економ1чного розвитку. Досить м1цна центральна влада крайни мае можлив!сть 1 дал! проводити еко-ном!чн1 реформи п!д жорстоким державним контролем, що в умо-вах АзП гарантув в1д т1е! ситуацП, яку ми зараз маемо в УкраШ. В!дносно пол!тичного авторитвту, то в очах усього св!ту Китай п1дн1мазться сам, 1дучи кр!зь помллки та кепоро-зум!ння, розраховущча т!льки на власн! сили. Ця ситуац!я в!др!знявться в!д то К, що свого часу була в ЯпонП та Шв-

двнн!й Кора! за час!в 1хн1х економ1чних бум!в. Обида! ц! кра!ни будували сбою економ!ку, спираючись на американську арм!ю, що надавало можлив!сть майжв не витрачатася на оборону. I ца добре пам'ятають народи АзII 1 тому в1дношення до цього еноном1чного процв!тання двщо 1ншв. Нвобх!дно, також, брати до уваги тэ, що Китай мае вэлнчвзну д!аснору по вс!х кра!нах св!ту 1 насзшвред, в краХнах Аз11. Ф!нзнсов! нохш-вост! китайсько! д!аспори майжэ необмежен!. Тут сл!д лишэ згадати що за обсягом валютних запас!в в св1т! друг8, за Сполученими Штатами, м!сцэ пос!дае Тайвань. I хоча проблема в!дносин Пек!н-Тайб0й гогрвбуе окремого досл!джэння, можна стверджувати, що нэзважаши на досить серйозн! протир!ччя ц! дв! китайськ! столиц! д1ють досить злагодавно. Сл!д лише згадати, що з вэличвзно! к!лькост! сум!сних п1дприемств в КНР б!льш як 90Ж - п!дприемства з участю тайванського кап1-талу. Саме ца й може бути в!даов!дцю на запитання про д1йснв становище у тайваньськ!й проблем1. Виходячи з усього вище-згаданоно сл!д чвкати суттевого зростання рол1 Китаю на по-л1тсган1й арэн!. I це зростання будэ п1дтримано економ!чною могу тя! ста.

У друг!й глав! *,Зовя1шш пол!тика Укра1ки з урвхуванням ситуацП на Далекому Сход!" м1стяться рекомендац!! для виз-начвння зовн!шньошл1тично1 концепцП Укра!ни стосовно Китаю 1 1ншш: кра!н Далекого Сходу. Дв вважаеться за нвобх!днв зогляду на тэ, що ч!тко1, науково сплановано! концепцП в Укра!ни немае. Цьому св!дчить 1 поступовв скорочвння обсягу торг!вл! м!ж двома кра!нами, 1 в!домий вс!м пол!тичний скандал пов'язаний !з спробою орган!зувати в!зит в!цв-пр8М'ра

ТзйЕана е УкраКну. Влзначкмо тут лишв основн! позицП, якими поеиннз керуватися Укра!на, якщо вона хоче розраховувати на усп!х у сеоКй далвкосх!дн!й пол!тиц!.

Укра!на можэ п!дтримувэти широк! стосунки з Китаем як! можуть охоплшвати майжв вс! галуз!: пол!тичн1, в1йськов1, економ!чн1, науков!, культурн!, рэл!г1йн1. До всього дього 1нш1 крайни Далекого Сходу в!днесуться ц!лком спок!йно. Л'от у в!дносинах з 1ншими краКнами цього рег!ону сл!д враховува-ти пол!тику Китаю. Наприклад, у майбутньому Укра!на могла О виступити посервдником у м!жкорейському д!алогу, якщо цей д!алог будэ влмагати учэст! трет!х краКн. В ц!й ситуац!I позиц!я Укра1ни повн1стю нейтральна 1 цэ будэ визнано вс!ма державами. Але Китай даже дуже негативно поставитися до та-ко! ситуац!I бо вважав Корвйський п!востр!в зоною сво!х !н-тврвс!в.

У стосунках з Япон!ею сл!д враховувати тэ, що японську культуру Китай вважав майжэ повн!стш тотожньою китайськ!й лише з др!бними в!дм1нностями. Не сподобаеться в Пек!н! 1 занадто серйозний пол!тичний 1нтэрес до Япон11. В Кита! па-нуе кондепц1я, що в м!жнародних справах Япон!я нэ мае влас-но! думки, а все б!лыи покладавться на США.

У в!дносинах з В'етнамом, незважаючи на !снушчу до идя п!р прохолоду Китай бачить себе майжэ едини?« джэрэлом экономно! допомогя. Ця проблема стае щв б!лып актуальною по м1-р! розгортання економ1чно! реформи у В'втнам1. До реч!, проводиться ця реформа з пвревзжашим використанням китайського досв!ду. Китай будэ всеб!чно в!тати торПвлш з В'етнамом, але спрямовану, пврэважно, на виввзання з ц!е! кра!ни вс!ля-

koï продукцП.

ВСЗ ВИЩ8333НаЧЭН8 Hl В ЯК1Й Mlpt Н9 ОбМЭЖуе yKpaÏHCbKy зовн1шню под1тику стосовно KpaïH Далекого Сходу. Сл!д т!льки вчасно i правильно розраховувати моаидш! насл1дки, беручи до уваги ситуац1ю, що 1сторично склалася в parlOHl i якмога кра!Д9 Еикористовувати ïx на користь наш!й держав!.

У Висновках дввться • стислий пэрэл!к основних сталих концепц1й у еовн1шн!й пол!тиц! Китаю стосовно Япон!ï, Kopeï та В'етнаму. Виходячи з них кожну кра1ну можна визначити так:

- Япон!я не мае ун1кально! власно! культурно! та пол1тично1 традицП. Bel cboï уп1хи вона здобула використовуючи чухий досв!д. Спэрше це був досв1д Китаю, а пот!м досв!д европей-ських KpaïH. Тому окр1м економ1чних досягнень Китай н!чого корисного з ЯпонП взята нв мохе. Економ1чн1 досягнвння Япо-Hlï тимчасов!. Китай потрЮний ЯпонИ значно б!льше н!ж Япо-н1я Китаю. Це стосуеться 1 вконом!чного, 1 пол1тичного вс-пект!в. Пол1тачний кап!тал чврез стосунки з Япон1ею Китай придбати нв зможэ. Ножа статися така ситуац!я, що про Япон1ю можна Оуде просто " забути".

- Корея. Як не дивно, у культурному план! Китай над!ляв Корею 01льшою само0утн1стю н1ж Япон1ю. В пол!тячному план! Короя повинна знаходитися п1д вшшвом Китаю. Китай мохе зараз виступити як гарант миру на Корвйському п1востров1. Пв-

к!н мае досить вагом! засоби впливу на Пхвн'ян. 3 1ншого бо-

1

ку, виходячи з концепцП нац1онально! безпэки Kopeï (це р!в-иозначно стосувться 1 Швноч!, 1 Швдня) головним вШськовим супершжом може бути т1льки Япон!я 1 цв зближуе позицП Ки-

таю та Корз!. Катай мохе бута юсвредником у мирному об'ед-нанн! краКни, а це чималий пол!тичний кап!тал в усьому cbî-т1. До цззого сл!д додата й вконом!чну допомогу, яку мо^э на-дати Сеул. У крайньому вшадку це - альтернатива ЯпонП. Корея мае cnlJibHt кордони з Китаем, в!д hbï нвможливо в1дмах-нутися ht за яких умов. Китай мае досить серйозн! важел! для пол!тайного таску на Корею. На в!дносинах з Корввю Китай мо-жв заробити чималий пол1тичний та економ!чний кап!тал. - В'втнам мае сп1льн! кордони з Китаем t сама на П1вдн! да зараз розгортэються найб!льш продуктивн! вконом!чн1 зони. До того ж у самому В'етнам1 розпочато вконом!чну реформу яка нвможлива без використання китэйського досв!ду. Цэ дав мож-лив!сть ззбазпвчита спок!й на п1вд8нних кордонах Китаю. Про-те у ситуацН коли СРСР вжз нз 1снуе Китай moss вдатися до силоеого тиску на В* етнам в раз1 потреби. Як вконом!чний партнер В'етнам на дуже ц1каЕить Китай, ала е мохяив1сть че-рэз вкоком!чн! стосунки набута в ц!Я краКн! пол!тачного авторитету.

Поза увагою досл!дження зал1шився такий важливий аспект soBHlniHboï пол1тики Китаю як проблема Тайванв. Але це питания потрэбуе нз окрэмв досл!джэння ! тому спец!эльно нв роз-глядалося в межах дано! робота. Не Оуло, також прид!лвно спвц1ально! уваги вконом!чним в!дносинам Китаю з краКнами Далекого Сходу. Цэ теж е окрвмэ проблема яка виходить за мвж! наукового завдання ц!е! робота.

Nlklahenko S.A.. Pormed ldeaa оI Chineae foreign pollcy (relations wtth Japan, Korea and Vietnam)

Thesi3 for a candidate degree on specialisation ОТ.00.02 -World history.

А.Кгупи'МЗ Institute of Oriental Studies National Academy of Sciences of Ukraine, Kylv, 1996.

The work, that la defend keeps theoretical Investigations of the Formed ideas of Chinese foreign policy regarding to such country3 as Japan, Korea and Vietnam. The main principles of forming of the Chinese foreign policy regarding to this countres up to 1988 has teen established. Has been contend that Chinese policy forms in accordance to the image of this countres that had been historicaly turned out. On the basis of this thesis the course of studies "The Chinese foreign policy in the XX century" have been worked out. This course of studies Is teaching at the historical faculty of Kylv Shevchenko University.

Никишенко C.A. Установившиеся концепции внешней политики Китая (отношения с Японией, Кореей и Вьетнамом). Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - Всемирная история, Институт востоковедения им. А.Е.Крымского, Национальной Академии Наук Украины, Киев, 1995.

Запродается работа, которая содержит теоретические исследования установившихся концепций внешней политики Китая по отношении к таким странам как Япония, Корея и Вьетнам. Установлены основные принципы формирования внешней политики Китая в отношении этих стран на протяжении до 1988 г. Доказано, что политика Китая формируется в соответствии с исторически ело-

жившимися образами а тих стран. На основе работа разработан курс лекций "Висшнян политика Китая в XX веко" который читается на историческом факультете Киевского университета им. Т.Г.Шэечвнко.

Клтов! слова:

м1жнародя1 в1дносини, Далекий Сх1д, Китай, Япон1я, Корея, В'етнам.