автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Вiдчуження як процес подолання родовоi нiмоти

Полный текст автореферата диссертации по теме "Вiдчуження як процес подолання родовоi нiмоти"

Р Г 6 од

1 h ШОН 1993

MIlilCTEPCTBO OCBIÏH УК? A ÏHil XAFKIBCblüífi ПЕРМБНИЙ ПЕИАГОПЧНИП 11;С'ГИТУТ lu. Г.С. Сконороди

На правах рукопису

ГАВРЮИЕНКО Л1д1я Корнйвна

В1дч^дташш як прсцес подолааня родово! н1мота

Спец1альн1оть 09.00.11. - ооц1альвд ф!лософ1я.

Автореферат

дисертац!Í на здобуття вченого

cry пеня кандидата ф1яооо|)ських наук

XapitiB-1933

Лиоертац1я виконена на кафедр! ф1лософ11" Харк1воького 1нж.-бул. 1яотитуту

Науковий консультант кандидат ф!лософоьких п»ук, доцент Л.Ы. Дениоко

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор фГлософських наук, професор О.М.Куц-

доцент, кандидат ф1.лософських наук Т.1 .Млатова

Пров!дна орган1зац1я - Харк1всысий ав1ац1йнил

1нститут

Захчот в!дбупеться " II" травня_1993 року о 14 го^

дин! на зас!данн1 спец1ал18овано1 ради К.113.24.03. Харк1всвкого державного яехвгог1чного 1нотитуту 1ы. Г.С. Сковороди за адресом 310168 Харк1вг-168, вул. Блюхера, 2, ауд. А.221 /зал зао1даиь/.

3 диоертац1вю ыожра ознайомитиоя в б1бл1отец! Херк1вського державного педагог!чного 1нституту 1м. Г.С. Сковороди.

Автореферат раз!слано "____1693 року.

Бчений секретер спсц!ал1оованох ради (

В.В. Корженко

ЭАГлЛЬЙЛ ЖШШШШЬ. РОБОТИ

Актуальность теми досл1дяошт. ih початку XX етол}ття ка-5'егор1я Щдчуджзння но нала Bleotsoro значения в ф!лософ| f .Ио-ияття в/,1[чудо:ення не будо занесено нав1ть до в|доыого словника Р.Ейслора /192L р./.

В нин!шн1й чао ситуац|я зм!ннлася иорШним образом. Ио-нвред1н1Я перiод досл!дкепня з|дэначааться стремл!нням в|д-горзднтися в1д проблеми,показати,и,о ца не"наша" проблема, а линикла Бона в надрал !сап1тад1зиу.В указаний пе-р1од значн! зусиляя зосередидксь на обгрунтуванн! немарксистського эШсту самого терШну в^дчуджання, а такоз на 1дволог1аац11 теорН в!дчудгення в рейках бззког:прси1сно1 критики зах!дно1 ф!лосо-

ФП.

Таким чином склалася си?уац!я, що проблема в|дчудкення вое грунтовнIке утаердаувалась в л!тератур1, ала в тоП ке час lï старанно наыагалися пригладитп ¡цо до соц!ал1зыу, з депемогою особливих засо31в пробденатизац! I | матодологН доол1дтшя /класовий п»дх1д,який ке дозволяв зэ'яэати в!дчудкення з практикой пролатар1ату,принцип матер1альност! трзктувався суб'ЗктиЕио f обгруитовував в1дчудЕення виключно |з в|дио-син особксто! аласнсст! або кап!тал|стичного розпод!ду пра-ц1/.

Та всо ж в цой чао були поставлен! так! питаниягш ыошише еконои|чно,пол1тичне, духовно в!дчудконня при соц!ал!зЩ.

Зрозуи!ло,1цо в!д в!дпов!д! на поставлен! питания залекав престиж cycr; Iльс тва,офIцI ально с.'олосившого почрток рол гористого буд!вництва соц!ал1зыу.Цим f сбуковпюеться пправдг»шш для тооретичних робIt того часу.

В ц!лсму актуальн}сть обуыовлюзться,по-перЕз:тим,що нам!-тиеся в!дх)д в1д традицШюго.однозначного розум!ння поняття вIдчуджгнкя,по-друга : в1дчуджеш(я як несбх^дний момент зд!йс~ нення соц(нльно-екоиом1чного розвитку в}д!грае в оду чу роль дня дальгаого руху вперед.

Таким чкном,значения ц! в I категорН зуыовл&~иэ тим, цо прог-рес ,в !стор!1 сл!дуе розум!ти, як постШло оиИжюче зв!льнения люд инк як особпстост! в?д напуючих над неу соц!алышх сил. Б мехшИзм! панування в1дчуджашш пронизуе вс! його ланки.

СтупН;ь розробленост! проблемки. Розробка проблеыи в'дчуд-кеннп хар.актерпзуеться дак!лькома етапами. Початковий етап в п1сляреъойоцинкй чае в1дзнача8ться т!сшш зв'язком з традиц!я1ш рос!йеько1 ф!лософ!1 I св|тово1 ф!лософсько! дуыки. Сво2р1дн}сть його пояягае в тому,и,о проблема розробля&ться'вченими.як! не замикаються в рамках |деолог1чних стераотип!в I догы.Звср-некня до соц1ально! дШсност! угле в той чао дозволили сформу-лювати висвовок про незб1хн!сть в!дчуджешш при соц1ал!зм1. На наш погляд здааться важливйм ,що так! досл!дмкня як:Асыус Б.Ф.Т1рот1гр!ччя соц1ол1зац11 в бурдуазн}й св|доиост!и,Л1фниц Ц.А.31бранкя твор!в в 3-х томах, Лукач Д."Матер!ал|зац1я ! пролетарски св1дои!сть", Бах?)н Ы.Ы."Естегика словесно! твор-чост!" св|домо ставили питания про сутн!сть проблеуи в1дчуд-жетт.

Цочьток буд|внидтва соц!ал!зыу лише другорядним чиной на-ц!лювало на постановку пробломи в|дчудкення - не в план! осмис-лення протар1ч нового, цз не сформованого сусп!льства, а в план' критики кап11ал{зыу.Зм}сговно цвй етап сп!впадае э утверд-кенням в наш!й кра!н! тотал!тарного режиму Г його насл1дками в облас-Н ф1лософ|!. Таким чином в той час,як поняття в!дчуд-жешш все грунтовн!шв утвердаувалооя на заход1, в наш!й кра!ш стверджувалася думка, що при соц!ал!зм! в!дчудження в!дсутнв.

Б 30-т! роки о(до'ув£1<2ться повне в!дмежуван1ш )Нд европейсь-ко! традищ1, а сама проблема посгупово зникаа }з спубяпгова-них досл!длонь.11атегор!я розглядааться як коифя!кт мI:: Екроб-мичими силами 1 виробничкми вгдносинаыи.Процес зникнення проб-лемн Б|дчуд?г<ення !з ф!лософсько! л|тератури сл(д роэглядати в зв'язку з В1,утр!шн!ы рухсм соц!ально1 думки, для яио! оуло характерном спростоване уявлення про розЕиток сусп1л;>стЕа.Зо-р|ентовака на цитуввння I догматизоване в!дтворення праць кла-сик|в,!д90лог!зована ф!лософ!я рросто не сприймала в!дчудг.ен-ня як проблему: Вайштейн I "'Лукач Д. 1 його теор!я в1дчудження", Руб!н 1."оиробнич! в!дноспни I катвгорН", Рудаш Л."0ртодок-сал^ний марксизм".

1нхеисиБно досл|дхвння в|дчуд*ення поновлюзться в наиНй л!Та-ратур1 в середин! оО-х I продовяувться до к!иця 60-х ро-к}в.По сут! в т! роки буян поставлен! вс| основы! питания су-час но I теори в!дчуджшшя: проблема сутност! генезису соц!альних насл!дник!в,основных форл | вид!з Юторичних рамок |снуиання, шлях!в ! засоб!в подолання в!дчудження /-...Ак|дзава С."В!дчуд-кення 1 його подолання", Гарод1 Р."Марнскстський гуыян!зм'', Дряхлов Н.1."Деяк! аспекти проблеыи в1дчуджешш в раин!х працях К.Маркса ! його оучасн! критики",Лап1н Н.1. "Навколо !деПно! спадщини молодого Маркса",ЛеЛ Г. "Записки про Марксово поняття в|дчудження та його др1бнобуржуазних перекрученнях", Нарський Н.С."Про Юторико- ф1ло'софськнй розвиток поняття в1,[?гудаеннян, Огурцов А.П."Людина в св!т| в!дчудження", ОйзерыанТ. I."Проблема в!дчудкення I буржуазна легенда на марксизм "Б!дчудження ! гумашНсть", Пажинов Л.Н."Б!ля джерел революцШюго перевороту в ф1лософ|I", Ситн!ков а.М."Проблема в!дчуджешш в буржуазна ф!лософ|! та фальсиф|катори марксизму,"

11а рубеж! 60-70 рок!в настав пер|од нормального розьитку проблеыи.Настав пер!од !нтенсивного розвитку, Зовн! мало що зм!нилося в П розробц! .Достатньо п!дкреслити,цо основпа, що обговорювалась на Берл!нськ!й конференцП а 1904 роц!, проблема-

це (-Пего теор!! ь! дчудженш в 1доолог}ч.чсыу противоборств». Практично вс! виступаюч1-Х.Дрола,Б.Н.Боосонов,»¿С.Нарськкй, Р.М|ллер I др.в!дстоювали в!дсутн!сть в|дауджоння при ооц1а-л!ом1.

Починаэчи з 80-х рок|в !нтерес до ц}е1 проблеми суттвво зр!с.Тепер досл!джвння водутьсп в широкому д}ы!азон! багатогран-Н11Х | сквздних II аспекту /Сохань Л.Ь.'^иттавнй елях особис-тост|", "Науково-?ехн!чний програс I тво^чий (дотеши&л осо-бистост!11, "Розуыка орган!зац!я шя особистост) .проблема визеовання I саморегулшання" ,Дениско Л.Н."Духо£ке зз|дчуяточня", Уварова С.Л.,Култавва М.й.,"Ыолодь 1 реальн!сть сучасного св1ту,"1»!твграц|я молод!"/. .

Такш чином,н80бх!дна систеиатиэована I узагалызоюча роботе гх-о проблей! в!дчудяення,шса була б грунтовною основою для форыуванил 1ндив1дуаяьноет1.

Мета та задач! досл>джеш:я. Основпа мета десертец!йного досл!дгз!!ня полягав в розробц! ц!л1сно! кокцепцП проблеми в1дчуджеиш I шляхIв II подолання.

Реал1зац!я поставдено1 мети потребувала вир^оння таких доел!дяуваних задачI

- зд(йс1шти иетрадиц!йний п!дх!д до визначення поняття 8!дчудження; .

- розглянути поняття в1дчудженпя в контекст! пчдолання нЫоти роду;

-эдПЮтим анал!з в!дчудже;шя в укра!нськ!й ф!лософ!1 на

?

р1ви1 в1дносин особистоаг! I владн.

Науг;оиа новизна досл!дяення . В дисартацН розробд-зна ц1-лЮна копцяпц!я проблем:! в!дчудлаппя, яка розиривае механ'ам а-одолакня родов о! ¡Пьготи.Коткша одерканих результат дсел!д-¡;ення заключазться а ся!ду»чо!.<у!

- обгрунтошшо, п;о доел !д;:ешл нроблеии в1дчудкення сл!д здЬЧо-накати а псзиц!й педолаиш и1иотн роду;

- сфэрмульовано конят-тя в Iдчудеання як процес подолаш:я родово! н!моти;

- осг'ру1;тслар.о,!^о вир!шзння задач по подолашпо в1дчудисы1ня зо'язэио з д1алект;рп:аи процессу зм!ни р!зшос способШ в!дчуднен-ня;.

"- показано, п;о !Шил1з в!дчудкз--шл а коптэкст! родово! н!моти ран¡1-3 досл(днмка.чи но киксристозувався}

- сбгрунтоззно, цо проблема з!дчуд^ення в укра1нсыс1И ф!лосо~ фП поставлена на р|кнI в1дноскн оссбистост! 1 влади. Таккй анал1з зд!йзн»зться впораэ.

Основний зм|ст робота. У вступ! обгруитовусться актуэль-н!сть з1дчудксння (характар::зуаться ступШь ¡1 розрсблсисс?!, визначастьоя наукова ¡гоетзнэ, форсулввться продает,- мот;* ! задач! днсертац1Яного досл!д»гння,роз:фивавться тзоратичнз та практична значения проводеного акал|зу.

В перш1й глав! " Теоретике- методолог!чи! д.горела ф!лоео4сь-кого анал!эу з!дчудхеь":л" на переднШ план виноситься сбг'рунту-вання, що сучасне трактування питания I методолог!«не обгрунту-ванля проблема в!дчудкевня мае давн! ! глибоки корн! в соц1аль-и1й ф!лософ|! Гегеля. В результат! пор!вняльного анал!зу в!д»уд~ яення в сусШльств! 1 з!дчуджшмя з природ!, Гегель зкаэуа т з!дчуд:мння !ндиви.дуальност! в с.усп1льств! як на його ст-.циф!ку, Цей висновок являзться основою мя прннцип!альиого вир!и:<лшя питания про эв'язок проблема в1дчуд*ешш з проблемою розвигку особи та подолання в!дчудяення на р!вн! |пдив1дуалыюст|, яка стае розвииеною ос об ист Юта. Гогел!вське в!дчудкення !ндпв!дуаль~ иост! в сусп!льств! обумовлюз нсвий п|дх|д у в!дносинах IндчьI-дуальност! 1 роду,цоб реал!зувити на праятиц! виступае сьо-годн! лише як морально- соц|альна потрьба,тенде1Щ!и розуи!шш оучасно! родово! сутност! не т!льки як процес,ала Й ян синюз

проблем,сю при цъсму розвиваютъся.Покаввно.такоя ч;:м в!др!зня-еться ¡Карксово розум!шш в!дчуркеийя в "Еконог,:1ко-ф1лосс$ськсх рукоиисах 1844 року" в!д гегел!яського.В результат! дослгдкешт оспошшх полодеяь Мярксово? кошделцП' в!:дчуикания моано зробити еяоновок: по-парзе.к основ! вс!х „в;!д!в «!дчук1з.шя лганть економ!чнз в!д-1уцжшшя. Це наизвичйновзк-ЛИЬО в катодолог1чному л1днозени1 ,оок!льки ОЬЧ.л! 5 основ еяоыом!чного в!дчудсевял яплясться кличем до розум1ння будь ядого Елдчуд2шшя.по-друге,кйоб:х1диою ;»ггавою л1кв1дац11 п}; чуц&еввя вэ£гал1 являеться поцолания економ!чного в1дтудтгеи-ня,9лс в Л1кя1дац1сю ексясгл1ч;;ого в1дчушршш ко долзвться вс! !аз! гот е1дчудшшя.

Показана, цо нов! соц1олько-йол1тича1 I еконс?.*!чн! процесс на створюять кеобх!дн!сть звбриуткся до анвл!зу проблей >'1а:.уш:ен1ш в укра'1ноыий рлософН.В ф!лософсыс!й спасшая! Украхив проблема гидчу дкепнл но пос^шгуоа леся.Лкел.гэ ф1лософських -ираць похазус, ко ф1лософаьхэ дуг-' ко ш-; залежалась осторояь в!д рооглятцг та 'апэл!зу цыи-о пзтання, сегдад в!добрэзвв склодн1сть проблем • вхд-чугоеаяя илздз i прап! .Потребз . реально! дег'онратИ ирк-тошаи! ф1дссофськ1й тродзцН Укрзлш початку XX стогЛття / Е.Антоиобвч, М.Грушовоы:пГ.,М.Драгс;.'.аков ) . ©{лософськ! по-айцИ по проблем! в1дчудавкия Антоновича ,Драга:эновз,Гру-шзвського повертаьться в суча о ну ф!лософську гр.'ку .Коло-солышй твор'.-пй, науковпЯ, сусп!дъно-пол!тичнцй матср!ал украХксько! ф!лософсько'! дэкскратично'! дум;;!! пае сильнкй 1гяи'льс для формуЕанкя сучвсного погляду на проблему я!дчудзгення.

Для обгрунтування коицешШ в!дчугоыння снял!зуготьоя ра-ц!он0льн1 1се1 иймркспстських ф!лософ!в. Тад Сартр ввожос, що б процее! своеК д!яльност! люди мапть т1 результати, як1 не входили в Хх нам!ри 1 як! протистоять Хм. Пород-яуьчн сошелш! чтруюрп ! створюачи св!т рэчей, лгди вступввть в залекн!сть в!д продукт!в свое! д!яльност!. В!д-чудкеиия по Сартру в воеузагальиюнчнм законом ! буде !сну-вотв завждн, поки буде 1снулати труд.

Наиряклад. Ю.Хабзрши ynpticaе К.Маркса в тс:<у, мо ь'.я виьоцлть в1дчуикення 1з гкочс«1чяого rai-ry. По К). Хобарту о1;;чуакешш - це продукт цамогливост! лацського сц1лку~ виння.Прадставийк явсфр^Идиэму Е.Фромм /"Концепция человека у Маркса","Екть алн tíí.tsTL'V'Eüa цзнноотоЗ и аллг'рл:;.", "Езгсг-30 от СЯОбОШ1*/ воодить ПОНЯТТЯ в1цЧУПКв!ШЯ 0П!1рЗ!гЛ«СЬ на "ЕконогйкоН^лософськ! рукописи 1844 pv" К.Изрксв.Сучаииз ка~ ц1тал1стачнэ cvciiíí'lctijo поромз двдин! - Е.Фромм гйахае.цо дп сторону проблема э1дчуа28ния глибоко розкрив К.Марко. Одна;: Кого анад1з позбаплгниЗ того, cjo iuEüBifl пригШчзнай на т1лт,:<ц бином влэоност!, якпй в!дчуадуе робгтнкка 31Д sacotíis в"рой.1шцтпа ,Ксму прот-'стоять i с трак-

ту píl. 1дея "всезагальиого ai дчуеезшш" Е.Фромма в naaí дн! засдуговзб увагя. Розгдядобчй в1дчудконяя .та деие»сош1д1аа~ ц1в , Е.Фрс:«.« цзюльао знал!зуб íioro яогатнши результат:! по BiifflOüisiiHM до ледени .Потреби л един и деформу тчся або реал1зувться у вигляд! протир1ч.

Анал1з iaeü Е.Фромма, "i.-П. Сартра i ряду íiíuihx не-маркситсьяих ф1лософ!в дао лам право створдяувача, со поияття з1дчуи"еннл на являсться однозиачкш, я:( було прийнято ца ввз^атя. В сучпсних умовзх Inaí К.Маркса про в1дчуцкешш отрЕмупть дзльецй св!й розвиток.

Вязначаетьоя позсц1я до проблема в!цчудзвння. При цьому писвртаит керуеться тим.цо поияття з1дчуднешш на з оинозначним явшцек. ' Опарасчась и а " Икон ом!ко-Ф1л о е офс ь к i рукописи 1844 р." К.Маркса нвобх1дяо вказати, ojo основою в1дчудивш1Я е не т!льки тип влаоност1,алз Л еалмеки POHOBOÍ iiímotii. В ÍCTOplY людоького роду 1J ход i поцо-лання н!моти pououoi сутност! одночасно • розвиваегься в!д-чудяення.причсму ojuii його фпрми виакаьть, замениться 1ншими. Правильно та, цо далший розвиток poaouoí сут-ноот! був би номоюшвим, без таках 8нпарочень.Причо-му для такого розватку характерно, то иомэнг яапэречвнь 5 ньому Biuirpne водучу роль для дальшого просування вперед.

Пра цьому поняття п1дчудквння . розхушвдетьон п кентекс-

Tt ПОДОЛйННЯ 150110201 llilíOTH, що 6 препявтси дослШен-

НЯ upyroí глави.

К)

В пруг!й глав! " В1дчуджвШ1д яг: вираження багатогранкэс?! 1сторичного процесу"

обгрунтовуеться Л80Сх1ен1сть розуышш того, то оеновов шш поняггя в1дчуцу.сння е не т1льки тщ" власност!, а й ззлишхп родово! н1мотв. Взи1лепйя нього првнципу не означав !1еЕоса1нки марксизму, а вкаоус ка те, со в новкх соц1ольно-тгол1тичнюс 1 економ1чнвх умовзх 1доЗ£ Маркса про г1дчуш:ення отринуть лалыгиЕ роэвнток. В роетм1гш1 чук*сшш э1д£товхуедася в!д того, цо йр1орвтот екопстЛкп, обгруитовений на ооиов! полоззнь КЛйрксо , на сл!а розумЬ тп як асгоштигм пснування. ЕконогЛка по чарз1 вт! -листься в р]зн! фораи,розвнпазться I перзтварюзться в наа! дп) в об'ективну вдн!сть всього ладствл.цо зушсш ь'агэр1альш!и процессы Б5фобшщп5а. Зв1дси сбушшаоЕьск пр!оритог ексншПм в рухсаоцу комплекс} она, но т!льки в эагадьпоцу ! бутазвсау плат, ало й б кснкрзгному а!днопенн! до лгдл;?;:, - пр!срит8т, кш1й д!Ксио вюн&чав розвиток лэдства.

4}ш 61лъ2з всл1д Ыаркоса,п1энйагь I п1дкрэслетхь да па-нувчу в рсзвнгку роль екоиоа1ки,тш ч!2«!ео хшяскясзьсл» що I в!дчуд;::ьня двдиш! повинно Енраяатися най5]льи конкретно б ц1й офор!. Цз ко ?!яыш обуыоялэй гишишендо в!д?|уд£вння ¡з досяг-кухсго ЕСС б 1 лызого ццоскоиаяоиш процзоу в!дтаороння лвдшш ! лзздстаа, ада Я погшзуе в!дчудг&тш в роэшгку його проглр!ч. Цей рсзвкгок не сморив едиюто, заведи одкакового способу в!дчудазнкя.Воио иавпаки долас безперавио його скцей!:форма шляхом в!доов!дного розвитку його Б1!утр!ш1х протир1ч»

Иротир|чивиД характер косного досягнутого ступени родово! сууност!,протир1ччя, цо тут виникейть 1' 1х вир!шення п0е1шн1 в!дбуватися в рамках широкоI икали протир1ч в1д п^триыки дано1 родово! сутноот! до бозуиовного Пзалерэчувашщ.Родова сут-и|сть не, могла б збарегтися без в1дчудхення, що розвивавться. Для цього розвитку характерно те,що , момент оаперачоння в!д1грав прогресивну роль для руху вперед.

Подалання в!дчуд*ення в сусп!льноыу план} - це перш за вое вам!иа одного способу в1дчудження 1ншим, в соц!ально-економ!ч-ному план! б!льш розвинеичм.

Говорити,про подолания в!дчудження повн!стю поки що рано, осЩльки не с творений вдиний,завзди однагсовий спос!б в!дчудяен-ня.Иовн!стю в|дчудження можна подалати Т1лыш на !ндив!дуально-ыу pibht,коли в результат! розвитку р!вня cycnfльно розвинена родова сутШсть дссягаз найвищого ступени, до !ндив!д долас остатки родово! н!готи í стае повн1стю розвиненсю oco6iictíct¡o. Такий сту.Мнь соц!ально-екоком!чного розвитку не породжуе в!д-чудження як необх!дного моменчу вдасного зд1йснення тако! осо-бистсст!.В!дчуджения вид!лязться як суспЬчьний феномен т(льки в антагон!стично>:у сусп1льств! ,як вилв нових в!дносин Шж родом та 1ндив)дси.Рабстзо як перша форта змуга^ного,соц!ально-0KonoMi4iio i об^овленогднер!внсправстЕа,иаа в сво!й основ! те,що раб уяе ахзмозI виробитн б1лъше, н!ж необх!дно для того самого, тому його власник,прновогмэчи ггэ працю може задов i ль-няти сво! потреби сусп1льним вяяхсм. Тгел самим починаеться в!д-чудження.У раба вено явно очевидно,У рабочласника. воно мае м1сцэ тсму.що необх!ди1 потреби сусп!льного буття 1 у нього само руйнують зв'язок з власною родо^са сутн!стю.1так склада-зться !стор!я класоЕих.сусп!льств.Розвиток виробничих сил по крайн!й н!р! п!д чао тривалих тяшппс кризис!в,приводить до того," що !з кризисних процес!в розпаду формац!й,голозша* чином в бвроп!.виникли нов! б!лыз розвинен! в соцЮлыю-екокомЬжому в^ноаечн! фориац!1,в яких проблема в^уднзннл лгущий в!д його власно! родово! сутност! на б!льи високих ступенях вииикав все энову ! эниву.

Сл!д п!дкреслити,цо в феномен! в!дчудкення перш за вйе нова йде його буттвву сторону. В першу чоргу воно налетать самому сусп1льйому буало.як по сВоТй об'в.чтив^й властквост!,так 1 по своему вплив'ов! на окремих представник!в роду", "о, що в{д-чудження дуле часто виражаеться в !деолог!чних формах, н!чого не зы!нюз в його основному характер!,тому.що !деолог!я зесусп!ль-ному бутт! загальною формою для усв!домлення ! вир!шення вини-каючих соц!ально- економ!чних конфл!кт!в.Тому не помилковим а те, що в подв!йн!й форт!- !деолог!чних реакц!й на з|дчудження проявлявться натяк на подвНОНсть об'вктивно! основи вс!вТ ц{еI проблематики. В»дпов!'дна ступ!нь родово! сут -

ноот! виражаа-гься у окремого црздставника род/ беспосередньо економ1чно, а такой ! в офер! надбудови та 1деолог!!.Зм!стш такого комплексу, предметом його р!зноь;ан!тш1Х д!й е заведи даний р!вень сусального розвитку , тобто родово! оутност!, як! зуыовлюють в р!зних деталях його розвиток. Таким чином, якщо цой зм!ст захищае родову сутн:сть,то зв^дси сл!д в!добрази-ти ирисутнс !й в1дчудаання як едйний ыошшвий спос!б буття» Яйцо а воно а критичним,реформЮтсысиу або нав!ть ревоямц!й-нкы ,спрямованш проти не!,то в цьоыу зы1ст! панують б!льш-ыенш св!доыо передуыови буття т|е| ступон! розвитку, яка зм!коз И. 1 аут повинен перзванувати той мотив,що новий стуШнь розвитку необх!дно п I дтршати як необх!дний прогрес,не звертаючк уваги на нове в!дчуд£ення,якэ на нов!й с тупеи! стянэ пануючиы в сусп!льному гштт!. Таким чином,на перший погляд, беручи 1 до уваги лише форыи сусп!льно! активност! вс!х вид!в, сл!д сказати, цо н! опособи д!1,як! притаманн! надбудов!,н! форми !деолог!чно! св1домост! нееспромоз! вихопити зм Исаки! одна одну форыи в!дчудаешщ !з кола !сторичншс под!й. Уявлявться,що при вс!х 1хн!х протир!ччях, вони п!дтверджують те враненга, що ц!ль сл!дуючих один за другим вид!в в|дчуджэння була об'ел-тивно необх1дною формою родово!сутцост! в сусп1льному бутт!, що вирахала процес зростання соц!альиост!.

Тут необх!дно п!дкреслити, що зростання соц1альност! сус-п'1льно! д! йен ост! породаус зобс1ы нов! форыи.

Зв!дси ыокно зробити вионовок,що в1дчудження - це процео а одолатш родово1 н!моти. В результат! чого появляеться та-ка родова сутнЮть,яка вае тому протисто!ть ран!шз виступаю-чий родов!й сутност!,яка незб!кно породзкувала в!дчудке-ння, цо тепер I! основним завданням е подолання цього в!дчудкення. Ыдбуваетьоя так-е подолання шляхом утвердження ново! родово! сутност!,де в1дчудаення е ! новою формою виракення родово! оутноотК

Таким чиной, подолання в!дчудкання на сусп!явному р!вн1 зд (Вешаться ,як зы1ш одного способу в!дчуджешш (ншим .Го-воритч про остаточне подолання в!дчудження на сусп!льноыу р!вн1 на сучасному втап! неиаа исдаишост!. Оск!льки т!лькн окоаыий )ндив!д пододавши оститки родово! и1мота в !ндив! -

дуальному бутт! виступае яя одни 1з представник!в родово! сут-hoctí ,соц}алы!о~оконои j'ih 1 уксеп йоро буття но породяузоть б i льне Шдчудження i в{н ставить перо-д собою задач!, що спромогн! привести до зы!стоеного ниття з ссобкстому план!, яке приносить повнэ задоволення ниттяи. Сл{д П1Дкреслити,що подолавши остатки родово1 hUíoth в iгдшз!дуальному бутт!,вгашочавться моялив!оть для породгазннл вIдчудаення,якраа для ц1 а I особистост! ,ос1илыш п]д-чудяення являвтьоя фор-'си для подолання родово! н!моти.

Зв!дси иокка зробити влсновск,що розвиток родово! сутност!,подолання сстатк¡в нгмоти в Пщив {дуаль'тму план! було б Fía моготи-вш без заперэчсння одного способу в1дчудаення !ншж1,б!льа зиции в соц!ально-екоиои!чнсму план! розвитку.

В цьому в1дношенн! в!дчудзення Biflírpas волучу роль для дальшого розвитку родово! сутиосз! в результат! подолання родово! hil'oth. Для визначвння перспектив розвитку проблем в!дчуд-пення обгрунтовупться два р!ш! подолання в!д--гудгйкня:сусп!лытй-га ¡пдга 1дцалыП1й.До цьего часу !1щшз!дуальнид не еид!лялвся як car-áocxiíiHHíl, а виступав яд виням?, ятг !сторичний приклад,, але не ян ступ!нь$ цо вираяав нову и!ру самсреал!зоц!1 осо-бистост!.

Caí:! внди ! фор.'п в]дчудження стзорггять ц!лу icpapxlB. Виник-нувзги ще в епоху становления першо! пласово-антагонЮтично! форгдц!!, в!дчудаення в уновпх експлуатоц1! лидкки людинсо поступово трансфорлувалось ! зростачо, в рамках сучасного 1н-дустр!алыюго суспЬчьства воно розповсюдяилось вшрояо i пронизало вс! його пори. В TeneplniHls уыовах в1дчудгення ыожна по-долати на !ндив¡дуальному р!вн!, цо пов'етуаться з розвиткси !ндич!дуальност!.

Сл!д звернути увагу на цей суттЗвий момент.Боротьба проти в!дчудження,звичайно,немоалива помимо кор!нних соц!альних пе-ретворань,гуманних го сво!й направленност!-. Необх!дно подолати об'ективн! соц1альн! корен! в!дчудяення.Але найб!льш р!зко в!дчудження проявляемся в суб'активно пережитому опус тол I нн I, дефорыац!! особистост!.В в!дчудженн! об'активне ! суб'вктивне, масове i 1ндив!дуальна почднан! виключно т!счо. 1 кокному 1кди-в!ду необх!дно пройти св!й особистий шлях в!д стих!йност1 до уов!доылсння в!дчуджених схем повед!нки^до овободи. От в!дчуд-

кення страмдають предетавникн есЦс клас(в сучасного сусп1льства, так що хоча протест проти в!дчудшли не ыоже заььнити собою боротьОи проти екоплуатацН та припМчення, однак загально-лдцський аспект у цього протесту без суын1ву с. Все це не означаемо н&чеб-то подалшпи в(дчуджоння - це апдача перевакно лише духовно! ¡ццив {дуально! боротьби. Навпаки,при такоыу вузь-коыу трактуванн! питания ця боротьба буде приречена на провал.

Для визначення умов подолання в!дчуднення вид!ляються I обгрунтовуються сл1дуючГ р!вн! сусп!льно розвинеио! родово! сутност!:р!вень, що в!дпов!даз первЮнообцинному ладу - на цьому р!вн! в!дчудкення щз не розвиваеться;р!вонь, ¡цо в!дпов!-дае кап! тал Ютичному способу виробництва,тут в!дчудження як сусп!льний феномен досягав свого найвицого розвитку,зы!нити його поеинвн р!вань ун!версально розвинено!. !ндив!дуальност!. Але тут Ее треба в1да!титл, що до того часу, поки не винишга в «истого вид! соц1ал1аац1я сусп!льства, яка б породила уиови для подалання в1дчудкення на сусп!лыю:,1у р!вн!, теоретичн! ос-нови для подалання в!дчудження будуть залишатися лише г!потбзою, Так,наприклад, було з переходом в!д рабовласницысого ладу до фаодал!зцу ,нав1ть становления кап!тал1зыу мае в цьоыу в!дно-шенн! перех!дний характер. Хотя в!н I спр;шв створенш пол!теко-ноыП як науки,однак лише п!сля того,як кап!тил!стичне вироб-ництво ужа ув!йшло в життя 1 наближалось до завоювання нанув-чого положения. Ь цьоыу комплекс! проблей, як! сан Маркс ще не и! г досл!дккрати,кор!ниться одна !з Еажлив!ших задач - доопра-цювання теоретичищ; осноз практики,якаопираеться на конкретну 1 д!йсну |стор!ю,

Теоретико-цетодолог!чна основа доол!д&е^-ння.Зи1од I результат дисертацП - цэ осчисленнд вибрано! проблеыи в контекст! новкх^озвиваючихся ооц!&лыю- економ!чних реал!П.

Теоротико-ыетодолог1чний ф-унданонт даного досл!д»ення склад&вть принципи та ыетоди сучасного наукового анал!зу /!сто-ризиу, об'ективиоот1, оистеыност! та !н./.

Ъ робот! посл!довно зд1Йсшоеться д!алектико-ттер!ал!отич-ний иетод досл!дкення .особливо ряд його головних принцил!в:

по-перше , заперечення заперечонь /в даному випадку для роэу-*}}ння подолання в!дчудження як зм}ни одного способу в}дчуджен-ня 1ншши /,по-друге »принцип в!д одинкчного до всезагального /цоб проапал!зувати нов! в!дносини !ндив!да 1 роду), принцип здноса! 1оторичного та лог1чного / в процесI розглядання проб-леми в!дчудження/.

До |еторико-ф!лософсысих джерел можна в!днести прац! ,де розглядаються людинознаВч! еспекти ф!лософських вчень в!д гли-боко! давнини до наших дн1в.0ск}льки проблема в|дчудження в домаркоистськ!й ф!лософП б!льш результативно досл1дкува-лась в рамках !деал!стичних систеы, то особливо значения нас "ФеноменолоИя духу" Гегеля.

Основне значения для винладання нонцепцМ в(дчудхоння мае людинознавча сторона марксизму,особливо 1дея про сутн|с$ь в1дчуджекня 1ндив!да в "Еконои1ко-ф1лосо*ських рукописах 1844 р." Маркса. .

В числ! сучасних немаркскстскьих дяерел використовувалися |де1 М.Хайдеггера, К.Ясперса, 8.-Л.Сартра ,Ю.Хабермаса,il.fi 1лл(-ха.Л.Ыемфорда.Е.Фроыа, та.ряду !нлих.

Серед сучасних джерел на першоыу и|сц1 загальноф)лософськ| обгрунтувзння В.Ф.Асмуса,Ы.М.Бахт1на,Т.Е-айнова,1.Т.Вай21тей-на,Д. Лукача^).!.Давидова,Т.1.0йзермана,М.Н.Петр осяна,А.П.Огур-цова,Н.I.Дряхлова,Н.I.Лап1на,В.В.Шинкарук, Л.В.Сохань,Л.П.Бу-тунко.А.Ы.Комарова, В.Н.Конявва,Ф.Г.Махайлова,е.Л.Уварово1, М.ДДултавво!,Л.М.ДонискоЛ.О.Черкапшна ,0.Ц.Сф1 мця .

Важливу р оль в!д!грали прац! укра!ноьких ф1лософ1в В.Антоновича, М.Грушевського.Д.Даргоманова.

Теоретичне та пракгичне значения роботи.

Розроблена в дисертацН ц!л1сна концепц1я в1дчудження як процесу подолання родово1 ,н|ыоти ! форму'вання повн|сто розвин5но! особистост! .Матер(али дисертацН можуть бути ви-користан!:

- при поглибяенн! науковюс досл|дконь по проблем! в!д-чудиення,шф!шення б{дпоб1дни;: творетико-цетодолоПчиих пи-тань;

- при розробц! концвпцИ в!дчудоення в укра!нськ!й ф1лосо-Ф11*

-ряд обгрунтоваиих нолокень в роботi ыожуть ьв!йти в курс лвкцШ по ф!лософП;

- обгрунтован! в дисертацИ теоретико-методолоПчн! поло-хення ! розробкн по про.блем! ыожуть мати значения для розвит-ну ¡соицвпцИ особиотост!."

Апробац!я роботи.Дисертац!я обговорювалась f рекомендована до захисту каф.ф!лософ!1 Харк!вського !нженерно-буд1вель-ного tнетитуту.Результата досл1дкеиня обговорювались на. нау-ково-практичних конфоренц(ях та використовувались в викладаць-к|й робот1.

Творет^чн! висновки -та узагальнення знайшли теоретична в Iдобрахення в публ!кац!«х дисертанта.

1 .Гавршеико Л.К,"Участь особистоот! в об'вктивному вибор! И./Харк1в,19^0 - 9 с,-Рук, ден в ШШН АН СРСР № J40Q2 10Ь9 в1д 6.09.90.

2.ГаВршёнко Л.К."Особист!сть ! в!дчудаення"/Харк1в,1991,-12 с.-Рук. ден. в IHI0H АН CPGP.#463u9 от 23.05.91. : "

3.Гаврющенко Л,К.пВ|дчудаення5сучасний стан проблеми"/ Хар-к!в,1992,-17с. - {^к.ден.в 1Ш0Ы All CPGP »46596 от 6.06.92.