автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.19
диссертация на тему: Вiдтворення ритмомелодiйних особливостей оригiналу як засiб репрезентацii його змiсту ( на мaтepiaлi перекладiв сучасноi англомовноi пoвзii украiнською мовою)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Вiдтворення ритмомелодiйних особливостей оригiналу як засiб репрезентацii його змiсту ( на мaтepiaлi перекладiв сучасноi англомовноi пoвзii украiнською мовою)"

РГ6 од 1 8 ДПР 19?л

ШБСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1нен1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

на правах рукопису

1ВАСЮК Ольга Ярослав1вна

В1ДТЕ0РКНВЯ РИТМОМЕЛОЦШИХ ОСОБИИВОСТЕЙ ОРИГШЯУ ЯК ЗАС1В РЕВРЕЗЕВТАЦ! 1 ЙОГО ЗНКТУ ( на натер1ал1 переклад1в сучасно! англоновно! повзИ украгнською новою)

Спец1альн1сть 10.02. 19 - твор1я мовознавства

Автореферат

аисертацП на эдобуття вченого ступеня кандидата ф1лолог!чних наук

Кп1В - 1994

Робота виконана на кафвдр! англ!йсъко1 нови Чернявенького держушверситету Ы. Ю, федьковича

Науковий квр1вник - кандидат $4лологачних наук, доцент Б. В. Михайленко

ОфШйн! опоненти - акадеШк АН ВШ Украш!, доктор

Закист В1дбудеться 15 кв1тня 1994 року о 10 годин! на эаслданн! спещал1эовано1 ради П 01.01. 09 дри Ки1Вськоиу ун1верситет1 1м. Тараса Шевченка за адресов 252017, Кшв, бульвар Шевченка 11.

3 дисертагЦею ножна ознайомитися в науков1й 61бл10тед1 ун1верситвту /Ки1в, бул. Володимирська 58/.

Автореферат роэ1сланний "_" бврезня 1994 р.

Вчений секретар спеЩал1зовано1 ради

ф1Лолог1чних наук, професор Р. П. Зор1вчак

кандидат ф1лолог1чних наук, доцент П. 0. Вех

Пров1дна орган1эаШя - Ужгородський ун!в8Рситет

кандидат ф1лолог1чних наук доцент

3.0. Ретьнан

Зараэ чимало лхнгвхспв займаеться вирхиенням лроблеми вхдтвсрення структура :;удожньсго тексту. До одного хз акту-алхннх и аспектхв СЛ1Д взнести переклад в'хршового твору .

Т. е н а робот и. Ныне досл1д*ення прпсвячене виз-на;енню повиоцхнност1 в1Дтворення украхнською новою ритмомелодики сучаснох англоновнох поезХ1 як одного Хз засо61в реп-резентацН знХсту оригХналу.

ВибХР тени та 11 ! г т у а л I я 1 с и мотивуемо тин, що, хоча створено фунданентальнх основи вхрщознавства 1, зогрема, т?>к1 йэго аспекта . ж метрика та фоника послшжен-но глнсоко /див. пращ Б. Е. Тонашевського, Б. И. Жирмунсъкого, Б. Я. Ерюсова, 1. Качуровського. Г. К. Сидоренко., Н. Д. Та-гасенко, АигН§е С. та. 1Н./, проблема ритмомелодики X, особливо, вШтворення 11 у переклаянип твора:: пе потребуе детального опрацюваннл 1 витлумаченнл як в теорХх, так 1 в практищ перекладу.

Екнзга? конкрЕТИзаиН яегекладознавче трзктування самого тертна ритмомелодики, смальт науковш траащИшо виШляять т1льки окренх понят ритму та мелодики. котр1 г"?гл=1дають досить неоднозначно .

Зауважиио шо ми розгляпагмо проблема ритмомелодики та и 21Створеннл у переплат, викодячи 1? розумхннл структури в1ршового твору як складно побудованого эм1сту, а тако* враковуючи, шо ритме мелоахйнх елемента в1рша «е тШки спри-лютъ утворенню угк>РЯДкованс1 органхзаШх доетичного мовлен-ня, а й увиразшоть Лого зшст©вно-ехсярееивн1 акцента

Ееякх лосятники ввадають дроблему вз'аемодХх ритмХчних 1 см1!слови,т еленепПв од шею 1э найменш вивчеяия, котра потребуе поаалыпох конкретизаих! / С. Г. Етк1нд, Ю. М. Лотман, Р. К. Сидоренко та 1н. /.

Не менш актуальним на сьогодн1 эалишаеться визначення вля21е та СП0С061В вштворення ритмомелодики в1рша, а також хритерив повно121нност1 в1риовсго перекладу. Для аього необидно роэройити 1 практично обгрунтувати диферендхйований пхдяха до перекладу поеэхх та його анал1зу. Б1я полягае у 8рахуванн1 страти$.1кацхх рхвнеыж взаеноэв'язкхв того чи 1ншого твору та у Ензначвнт дом1нантнн:: елементхв /в тону чисчх А ритмонелодхйних/, котрх потрхбно насамперед В1 дтворити у переплат.

0ск1льки чинало дослхдник!в вважають, шо в1ршовий

текст- це складно орган!зована цШсна художня система, то для його анал1зу необх1дно передус!н виявитв глибинний закон Ше! системи, встановити притананн1 !й особлц^ост! /пив. Зт-кинд 1964- .* 9; Копт!лов 1971:127; Чередниченко 1987:1/

Сане тону, керуючись у свохй робот1 вказанин Шдходон, роэглядаено лише так! переклади сучасно! англоповно! поез!!, в котрия ритмомелодика е опн!ею .!э основних стил!стичних доьинант.

Отже, головне н в т а досл!дження полягае у встановленн! повноц1нност! в1дтворення украХнською новою таких ритнонелод1йнил еленент1в сучасно! англоновноЛ пое-э11. котр1 належать до стшЦстичних доШнант тих чи !нших Б1рш1в 1 виступають засобами репрез.ентавП ххнього зн1сту.

Екаэана нета лередбачае вир!шення наступних конкретних эавдань:

1/ обгрунтування нвобх1дност1 первкладознавчогэ трактування поняття ритмомелодики;

2/ тлуначення терм!на ритмомелодики як структурного компонента у контекст! поняття гармонП;.

3/ визньчення ритнонелод1йно1 дон!нанти /РНП/ за допомогою впровадженого нами коеф!ц!ента ритномелоШйност! К/рн/; Ч! встановлення повнои1нност1 в!дтворення РИД за допомогою эапропонованого нами коефШента К/пв/; 5/ досл1дження функц!онапьню: компенсац!й та деяких 1нших найпоширен1ших засо61в передач! ритномелодики ориПналу шляхом к1льк!сного та з!ставного анай1з!в в!ршових текст1в.'

Натег1апом, суц!льно! виб1ркн дослюження були понад 400 твор!в ста ав,тор!в сучасно! енглоиоено! поезП у з!став-ленн! з в1ддов1дною к!льк1стю переклад1в, сдубл!коганих ук-ра!нською новою за пер!од в!д 1345 по 1990 р1к. До .матер!алу безпосереднього нашого досл!дження, зПдно !з вщевказаннн диференд!йованим п!дходон 1, зокрема, формал!зованин кри-тер!ен в1дбору - коефЩ1ентон К/рн/, в!дносимо 41 в!ршований тв!р П, Джонсон, Д.Джойса , Л. Х'юза та Р, фроста 1 ЧЧ укра!нськоновних переклади. Биб!р для анал!зу . в1рш!в сане пих поет!в нотивуено тин, до ритмомелодика належпть до стил!стичних дом!нант 61дьшост1 поез1й вказаних автор!в та в!дзначаеться висоиши величинами К/рн/.

Н е т о а о л о г 1 ч н о л ос в.о в о б д о с л 1-д х е в н я е вчення Гегеля про динан!ку взаенопереходу фор-

ни та зн1сту; а також сучасне ф1лософське трактування гар-монН як €цност! та взаемодП вс!х складник1в об'екту.

О с н о в н 1 нетопи я о с л I п е в в я -одисовий та кондаративний э еленвнтани свмантнко-стил1стич-нсо та к1льк!сного аяал1зу, а також 1э впкорнстанням фор-нал1эоваиин схем, уновних позначеиь та коеФШент!в.

• _В1кпов1ано до характеру проанал1зованого матер!алу, нети 1 эавдань досл1дження ва замет виноеино так1 полоиння:

1. 1ераря1чно-динан1чний характер взаемодП зШсту та форни вЩображеяий в непод1льнону орган! чяону ц1Лону г гар-нонП, без досягнення котро! неможливо створити повноШйний переклад та зберегти пудожньо-естетичну функп!» ориганалу.

2. Роэглядаючи вШношення форни до зн1сту як структури до !де1, аоц1льно тр&ктув&тн ритмомелодику- в1рша як структу-ральний елемент, до мае реальна зм1стовнв иаповнення.

3. феномен ритмомелодики як эасобу увиразнення експре-сивно-зшстовния акцент1в в!рзоеого тбору лолягае у повто-реши певнип еленент!в у сп1вв!дносниг рядах одного або р!зниг р1вн1в та в агтугииэапП закладених у структур! в1рша эьуковил ::арактаристак,

'!. В1рсор;й те!р - а= складна зудожня система, поецнана эв'язкани н1жр1Бнево! Шдряиност!, при • переклад! котро1 доцхльно насанперед ке^уватись диференц1йованнм пШодон. В1н полягае .у врахуванн! стратиф1кац!1 рханвЕих взае-ноэв'язк1в того чи 1ниюгов1рта та у визначешЦ дон!кант, що повинн! бути в1дтворен! передует.

5. Керуючись вказаним Шдходон, вдроваджуено поняття ритнонелод1йно1 дн1наяти /РИД/, .котру розглядаено'.як су-куднЮть таких ритномелод1йних елененИв в!рша, шо в контекст! конкретного твору впетупають на перший план /див. В. Копалов 1971:124/ внасшдок високо! частотност1 або ж певних законоШрностей довтору.

6, фориальяии критерии, що вкаэуе на доШнантн1сть ритнонелодики у структур! вхраа иожна веажати коефШент К/рн/, котрий визначаеио як сп1вв1дношення ритненвлоШйниг засоб1в ориг!налу /Хо/ до эагально! к1лькост1 його стил1стичних засоб!в /Уо/.

Т. Стушнь ловноа1нност1 вштворення РЯД сл1д визначати за пфпоногою коефШеята. К/пв/, хотг«й Бстановлкено як сп1вв1днешеннл кллькост! рктноиелод1йних' засоЯв перекладу

/Хп/ по к1лькост! ритномвлоШйних засоб1в ориг!налу /Ко/.

8. Як показав структурно-з!ставний - анал!з матвр!алу досл!дження, найпоширвнИиими способами в!дтвор&;шя ритнонв-лодики в!рта е калькування та функпюнальн! компвнсанП.

9. При переклад! в1ршового твору нео5х!дно прагнути до гармогийного эбережэння його структурно! цШсност! за раху-нок лвршочвргового б1дтворвння стил!стичних дон!нант.

Ваукоча новиава робота полягае в тону, шо в Н1й вперше зд!йснюеться компаративний анал!з та формализована обробка рнтноиелод!йшк особливостей сучасно! англоиовно! поезН, а сане, Еибхрки в!ршових тбор!В П. Джонсон, 2. Джойса, Л.Х'юэа та Р. фроста, а також 1хн1х укра1Нськонрвн1к переклад!в. В робот: вводиться теР1пн ритнонелоа1йно1 дон1нанти як одного з 1ндикатор!в повно1Цнност! перекладу, подаеться перекладоз-навчв трактування териХна ритнсчелодики в контекст! поняття гармон!!, досл!джуються шляхи 1 способи в1дтворення ритноне-лодики як засобу рейреэвнтацП зн1сту в!ршованого твору.

В досл!дженн! впроваджуютъся Формалхзован! коефШенти для визначвння дон!нантност1 ритнонелодики у структур! в1рша /Крн/ та- повноц!нноет! и В1ДТВорення у переклад! /Кпв/.

Теоретичне 1 практичне значения роботи визначаеться тин, що спостереження й рэзультати досл!дження дають ножлив!сть . конкретиэувати трактування пввних аспектов теоретичного пере-кладознавства !, зокреиа, такиг. як впзначення критерПв повно-ц1нност! в!ршового перекладу та впорядкування первкладознавчо! тврн!нолог!!. Водночас, основн1 положения й висновки досл1д-' ження дають змэгу.виробити ряд рвконандац!й для перекл&дацько! та редакц1йно1 практики, дв доп!льно застосовувати критврП К/рн/ та К/пв/. 1х ножна використовувати при викладанн1 курс1в твор!! 1 практики перекладу, стил!стичного анал!зу та !нтерпре-тацП художнього тексту, при написанн! диплонних ! курсових роб!т.

Результата дослШження в1дображен1в 15 публ!кац!ях автора . 1х апробая1я зд!йснювалась на обласних /Чврн1ва!, 19В9;. 1990/, н!жвуз!вських /Никола!в, 1989; Черн1вц!, 1990, Сьврдловськ, 1990; Воронеж, 1990; 1вано-франк!вськ, 1991; Пермь, 1991/, республ!кансъких /Черн!вд!, 1986, 1988, 1990; Ки!в, 1987, 1990/ та м1жнародних /Москва, 1991; Ташкент, 1991; Че?н!вц1, 1991; Лъв!в, 1992, Льв!в; 1993/ конференциях, сен!нарах, читаннях.

У ЕстуШ■авторка обгрунтовуе вибор тени свого досл1джен-ня, його актуальность та голоену- нету , кс>нкрвтн1 эавпання. Бона також вказуе нетодологочну основу та основн1 нетодн, ио звстосевлгаься в рсботх, обгг-унтовуе Ц наукс-ву новизну та ппктичне значения, подае перэлок публ1кац!й, в котрих В1дображен1 результата дослХдження та вк&зуе основн1 положения, шо виносить на захист,

У РоэдШ 1 розглядаеться поняття гармонП як критер!ю повноц1нност1 в1ршового перекладу, принципу диференШЯовано! в!рност1 перекладу в1рша та- поняття стшистично! дон1нанти, подается переклапознавче трактування тврн1на ритнонелодики та ритн оме л о д 1 йн о I д о и л н анти,

У Рсзд1л1 П впроваджуеться поняття коЕфШента ритнонеяоа1йност! в1рша для встановлення ступеня доишантнос-Т1 його ритмомелодики, а також коеф1ц1Ента повно1лнност! в1дтворення ритнонелодики оригиналу, за котрим визначаеться стуШнь повноц1нност1 в1дтворення ритномвлод1йно1 дон1нанти в украхнськип перекладах íэ П.Джонсон, Д.Джойса, Л.X'юза та Р. фроста. В цьну ж роздШ встановлюються 1 найпощирен1ш1 засоби ритнонелод1йно1 орган1зац1! в1рпових текст1в, а також способи хх в1дтворення у переклд1.

У Еисвовках узагальнюються результат:: проведеного досл1дження, визначаються переспективи подальших дослШжень повноШнност! перекладу в1раового твору 1, зокрена, вказуеться на ножлив1сть застосування запропонованих коефШент1в як у- пврекладацьк1й, так 1 в редакторськ1й практшЦ.

Зн1ст робота. Ошиею з актуалышх проблем декодування художнього•тексту /а, отже, 1 сучасного перекладозяавства/ е встановлення' объективного критер!» поеноц1нност1 в1ршового перекладу. Б1льш1сть досл!дник1в (не зважаючи на певн1 терм1нолог1чн! в1дн!нноста в концепшях) такин критерием вважають збережеиня п.оетичного сенсу о р н г 1 н а л у !тер1ин 1ванова Б. Б.: Копт1лов 1972 а: 181), п1д котрии пасть на увлз1 иг пльки зн1ст в1рша , а й модель

його структур!! •

0"55:;пкс-, по "поетачнш: сгнс" сл;а р^ггяяд&ти як синтез ВС1Х еленент1в зудожнього твору. За сучзснин загаль-нофалософським трактуванняи злиття р!знил компонентов об'ек-ту. в едине орган!чне ц1ле визначаеться як поняття гарно-

- б -

н 1 1 /СЭС 1984;276/. Отав, за своею суттю терм!н "поетичний сенс оригиналу" вводить в контекст поняття гарнонН, акту-ал1эуючпсь як його вар1ант. Сане топу, вна.ргЛдок реально! потреби в тбрнднолог1чн1й чикосга, лакон2чноста, долхльно

ЕБ5СТН В ПЕРЁКЛаДОЗНаВЧУ ПРАКТИКУ ЕцИНИЙ ТЕРНХН - ГаРИОНХй-

як крнтер1й повноШкност: перекладу. В!н фдгуруватиие як тер1пнолог1чний вариант, озоплюючи сфери декодування прози 1 поез1Х. Еонкочас ЗУН16НО унпкнути словесного безпаддя, эу-новлвного синон1и1ею термШв.

1Ид гарион!ею в контекст! в!ршового твору сл!д розгля-дати не кехан1чне поепнання зм!стовних та фориальних еле-иент!в, а т!сний взаемозв'яэок. Ван далеко неоднозначний. За формулою Гегеля "зн!ст с не шо хнше, як перек!д форми в зьист, 1 форма е не шо 1нше я*. перегт знхсту в форну" /Гегель 1973:389/. На !ерарг.!чнс-динам!чний характер д1е1 вэае-нод11 вказуе Ю. Тинянов, котрий в!дзначае, що не вс! фактори художнього твору р!вноц\.нн!. Вони взаенодхють, а не злива-ються. При дьону виникае сп!вв!дношення конструктивного та щдлеглого фактор!в /Тинянов 1965:28/.

Очевидно, щоб в!дтвощти вказану дйнамхку, а також, щоб уникнути метафоричности закладено! в понятт! форма, /Бег. 1979:83; Тонашевський 1959:7-8/ чинало сучасних досл!дник1в пропонують в1дновитися в!д останнього.' Вони впроваджують поняття адел., шо реал!зуе себе в адекЕатн!й структур! ! не !снуе поза нею /Криса 1985:14; ЛотнЧн 1970:19У1

Такии чином, традпц!йне псняттл ф(.-рми переоснислюетъся 1. починае розглядатися як явиие структурйльив,

Отже, художн!й те 1р слхр, розглядати як "«ладно т&уие-вании знхсг, а ес! його еленентп як смислов!" /Лотман 1964:64; Лотньн 1970:19/. Саме току, гарнон!ю лоЩльво Було б трактувати як структуроваву 'систему синтеэ1в" /Брюсов 1987:0/ !з властивсю 1й 1брарх1ес еленевт1в р1эного оСсягу ! р!зно! ваги /Копт!лов 1972:161; Федоров 1961:152/. Щоб в1атворити дю систему у переклад! , необх1дяо встановити сгаш:ф1ку поеднаяня в н1й окремкг. скл&дкдаДв. А тому на по-пвредньону етаа! !нтерпретаци в:рша або ж при з1ставленн1 ориПналу та перекладу для визначення повнод!нност! останнього ышикае потреба вдатись до р!вневого анал!зу тексту, Звичайно, потр!бно мати на. уваз! шо таке абстрагування штучне, оск!льки вс! рхвн! насправд! взаемозуновлен! 1

- т -

пов'яэан! у uinicHifl структур! тексту &в'язками п1дрядност1 /Райн1черу 1980;56, Копт!лов 1971:123/.

Для досягкення повноц1нного перекладу потребно п1деоди-ти диферена1йоваао до кожного в1рша, внзначивши притаианку сане пьону tbopobí стратнфхкагйю р!вневиа взае- нозв'язк1Б i ъХптьортти Ну переклад!. Оск!льки абсолютне збереження вс1х таких зв'язк!в видаеться неножливин, то необх!дно праг-нути до передач! дон1нантяих.

Тврн!н дон!ианти фсрнувався як конкретиэаШя iaei В. Брюсова про диференц!йований п1дх!д до в!дтворення ху-дожньо! натер!!, Bíh полягае в тому , що необк!дно визначити найвахлив1т! складники того чи !ншого твору i прагнути до ix в!дображення. Запропонований Брюсовин принцип диферешийова-Hoí bíphoctí перекладу набув поаальшо1 конкретизацП у пра-цях сучасних досд1дник!в.

Так, зг1дко з Teopieio В. Коптхлова про сенантн-ко-стил1стичну структуру кудожнього твору , останньону властива актуалгзиия мовншг елемент1в, тобто "здатн!сть ix виступати 'в kohtekctí художнього твору на перший план i тин самим увиразнювати smíct вхдповхдния bíhpískíb тексту " /Копт1лов 1971:124/ Зрозум!ло, до вказаШ елементи дом!нують у структур! дього твору. Отже, В. Копт!лов п!д дом1нантою мае на уваэ! актуал1эад1с тих чи !шпих новних влзнент1в. Hs-о6х!дно також вказатй, шо вона здеб!льшого простежуеться завдяки бисок1й частотност! тие чи хнших еле!.знт!в в1ршового тексту,- або ж ix повторам. А тому встановити i i ножна не тальки енп1рично, а й шляхом застосування к!льк!сного методу та пеЕних еленент:в форнал!зааП /уновних в!ршових схем, форнул, тоио,

форнулноч'и перекладозиавчв визначення терн1на дом!нан-Ти, потр1бно наголосити на обов'язковому :х в!дтворенн! мо-еою перекладу, Сане на цз звертае увагу 0. Í. Чередниченко /Чередниченко 198Т:7;1993:280/.

Синтезуючи всi BKaaáHi вица ознаки пер?кладознавчого поняття дом!нанти, в1лбнргемо з них тиьки необх!дн1 Я достатя!, KOTpi потр!бно эаф!ксувата в дасашгаГ терн!на /Кияк 1989:22/, В результа-fl пои!нанту пропонуемо визначати як пктуад1зшш всгзиоввеиик. виасв'шок семангико-стал!стачного анал!зу тих чи !нш2 елеменпв структура хупожнього твору, KOTpi вис!упгаоть u toro контекстI на лерший план

BHacninoK високо! частотностд або ж певних закономерностей повтору i пгдлягшоть обов'язковому в1цтворенню при переклад:. •

Залежно в!д того р!бня, на якоуу актуалхзуються Binno-BiflHi еленеитп структури .художнього твору, визначаено влас-

thbí йону донпинти.

Зрозушло, шо коли актуал1зуються ритмонелод1йн1 еле-ненти, то цонгнантою такого BipmoBoro твору Суде 'ритмомелодика /дал! РИД/.

Застосування поняття ритмомелодики в нащому аослхджеши потребуе певно! нотнв&цй. У лхнгвхсгичнай • практиц! фунмпонують OKpeHi терший ритму та мелодики, Керуючись синтетичним пШяодон до тдуначення ьдршоього тексту як вар1анту гармони , а саме визначенняи остакнього як взаемодП вс!х його елемент1в, доходимо до висновку , що ритм та мелодика також поеднан! м1ж собою зв'язками п!дряд-hoctí. Отже, phthí4h1 та мелод1йн1 комдонвнти функШонують у структур! Biprna не 1эольо1эпно, а у пост!йн1й взаЕМодН, тво-рячи той единий -ритмомелод1йний ' комплекс /Коломхець !980;85/,котрий для терм1нолог1чног 4ítkoctí та лаконхзму наэиваемо ритмомелодикою.

Однак сан tsphíh ритноиелодики потребуе певного уточнения. А тому, шоб встановити необх!дн1 i достатка ознаки поняття ритноиелодики, розглянемо диалектику формування його . складникхв, тобто ритму i мелодики.

При дослШженн! становления дього поняття спостер1гаено тенденд1ю переходу Bin трактування його як чисто формального^, явииа до усв1домлення shíctobhoí значимост1 ритму. Так, якаю у в1ртознабчих прадях А. Binoro, В. Н. Жирмунського, Б. В. Тома-иевського та íh, на перший план висуваються формалыц ритм1чн1 маркери /"реальне чергування HaronociB у eipmí як результат взаемоди природи1х властивостей новного матер!алу й Шального метричного .завдання " /Жирмунский 1975; Sinclair 1966; Uldall 1971/ або ж порядок роэпод1лу KiflbKicHiix елементхв звучания' /Томашевський 1959:293/, то досл1дженнй багатьох хнш..х вчення слряноьан! на визначення 3MÍCT0BH01 значимост1 ритму /пив. Зткинд 1963:3; Attridge 1932:303; P2atz-Waury 1978:258/.

Визначення того ни iamoro поняття повинно бути насампе-

ред лакон1чним i ояоплювати те загальне, котре акту-ал1зуеться в кожн1й окрем1й частковосп.

Щодо поняття ритму, то воно наг вхпображати cyrresi характеристики дього явиша, властивх вс1н вхршобим форнан, поеднуючи при цьону як форнальний, так i функцооналышй аспекта.

Форнальний аспект ритму визначаеться поверхневою структурою BipmoBoro твору 1, вл&сне, самою його назвою. Адже слово versus /в1рщ/ походить Bifl д1еслова vertere /"довертати"/. Отжв, вово в!дображае основну властив1сть в1рпово1 нови - И повторюваи!сть.

Принцип повтору донхнуе у вс1х систенах в1ршування. Спедиф1ка кожнол 1з них полягае у своеЯдност! компонент1в повтору. Як вХдзначае Н. Кожевн1кова, "звукова орган!зац1Я Bipma - цв 1ерархоя звукових повторов рознох значиност! та глибини' /Кожевникова 19В1:1В1/.

Н, Фролова зауважуе, шо "повтор виконуе роль сп!льного •еленента для окремих частин, введения у взаемодио асошйтиша полов, я ко утворюються ■навкопо дик частин (Фролова, 1983: 47).

Отжв нова йдв нв лише про повтор як суто форнальну характеристику ритну, а й про фУнкп1ональний аспект пього поняття, тобто його. зностовно-експресивну роль.

Щоб поеднати впонятт1 ритну розглянуЛ аани'форнальний та функтональний аспекта дропонуено розглядати його як засоб увиразнвння зн1стовно-8Кспресивних акпвнт1в BipnoBoro твору, який полягае у вовторенн! певаих сутностей у спОввОдносних рядах одного або р!зних pIbhIb.

Родог тлуначень поняття нвлодики. то вони здеб1льшого зводяться до ^оэун1ння ii як вузькофонетичного явиша, тобто як складового елененту 1нтонапП, а сане п!двишення чи пониженна основного тону / Кондратитин 1993: Т та 1н./.

ВШзначино, шо вказан! досл1дники не зачШають $ункц1опального аспекту поняття нелодики. На цв звернур увагу ив Б. М. Ейхенбаум, котрий эапропонував при визначвнн! мелодики як явиша поэтичного стилю розглядати не фон^тичну ii природу, а-конпозиШйну роль /Эйхенбаум 1969: 331/,

Цю дунку уекразнюе А. Пгшкозськкй,- котрий вШэначае, ио Ksioziisa - це той Фсжус; в я'кону схрешуйться о ритм, i синтаксис, . i словник, i весь так званий "змост' /Пгкжовскяй

-.JO -

1927; 51/. Отже, тут нова Аде про тлумачення мелодики як ак-туал!зац!! эакладених у структур! Bipma звуковик характеристик, котр! нвобхшно. в!дтворювати у переклад! /Зор!вчак 1972; 152/. Очевидно, вони не тхпъхч спрмяють створенню упо-рядковано! орган!зад!1 в!ршового тексту, а й увиразнюють його sHicTOBHo-BKcopsсивн! акцента.

Узагальнюючи наведен! вище о знаки мелодики i вадбираючи э них HeoCxiflHi та достали, .продонуено роэглядати и як ак-туал1зац!ю эакладених в структур! Bipma эвукових характеристик, спрямовани;: на увираэнення змктовио-експресиБних акцента дього твору.

Коли ж вдатися до э!ставлення наведених нами внэначень ритму та мелодики, то неважко встаноьити, до сильною ххньою характеристикою е функцхональний аспект, тобто зм!стов-но-енмийна роль. Враховуючи цю тотожШсть в деф!нШях, а також обгрунтовану нами вше взаемод!» ритму та мелодики в структур! в!ртового твору, вважаемо за доц!льне ввести в тв-ор1ю та практику двкодування хуцожнього тексту поняття ритмомелодики 1 роэглядати його як зас!б увиразнення зм!стов-но-експресивних акиент!в в!ршового твору, ио полягае в повто-ренн! певних елемент!в у сп!вв!дносних рядах одного-або piзних piBHiB та б актуал!зац11 эакладених у структур! Bipica эвукових характеристик. *

Виходячи ia сучасного роэун1ння гарнонИ як " системи синтезов", тобто едностi вс!х складник!в петого об'екту /а, отже, i BipiaoBoro твору/, видаеться необх!дним встановити специф!ку IX поеднання для визначення повнод!нност! в!дтво- 1 рения ориг!налу.

Оскдлыш нвиожливо noBHiCTio зберегти Bci компонента Bipma та зв'язки, шо 1снурть м!ж ними, необидно прагнути до передач! донхнантних фоктор1в, kotpi дотрхс'но встановити на ocHDBl попереднього семантико-стил1стичного анал!зу тексту за допоногою пеышх форнал!зованих критерНв.

На попередньоиу erani свого досл!дження ни розглядаено суц!льну БИб!рку укра!иських перекладов англомовно! поезЦ XX ст. /всього 400 BipiaiB/ nepiony 1946-1990 p.p. у зитавлеши ix !з першотворами. Застосовуючи диференшйований п!дх!д до вкаэаного текстового натер!алу, выбираемо для подальшого ЗАстаьного анатзу тшьки т! Bipmi, в загалыПй структур! котрих домхнувть р!1тмонелод!йн! елемвнти. Щоб отримати

- И -

об'ектавн1. пан! щодо ixuboro ступеня дон1нантност1, пропонуено впровадити коефШент ритно-мелодХйно! opraHisaflii в1ршового тексту К J розглядатн його як сп!вв1днотення ритмо-мелод1йних засовав ориг!налу /Хо/ до загально! к1лькост! його стил1стичних засо61в /Уо/ . В результат! отрииуено форнулу: К= Хо/Уо. Зг1дно з нею, якдо К буде б1льшим Hi* 0,5, то ритмомелодику можна вважати одн!ею !з стил!стичних донхнант того чи iитого в!рта, Бдаючись до використання коеФ1ц1ента К як критвр1ю в1дСору натер!алу для нашого досл1д*ення, is загального обсягу твксПв розглядаемо т!льхи В в1рш1в П.Джонсон, 18 - Р. фроста, 10 - Л. Х'юза та 7 повз1й Д. Джойса у з1ставлвнн1 ix !з в1дпов1дною к!льк1стю пвреклаЩв, зд1йснених такиии первкяааачами як В. Бойченко 112), В. Губарець 111, 0. ipac»K 13), В. Копт1лов (1), В. Коротич (7), М. Кошобинська 14). 6. Крижввич (3), В. КухалашвШ ti), Ю.Л1сняк 11). П.Пах 12), В.Нисик (1), Г, HockIh (2), Д, Павличко (5), За отриманнини данини коефШент К становить у першотворая в!д 0', 57. до 0, 86.

В перспектив! запропоновану методику вхдбору текстов за коефШентон- К ножна використоьувати для визначення ступеня дом1нантност! будь-якйя !нших элементов вхршового твору, Цля цього• у вказану формулу псгр1бно поставите зам!сть Хо к1льк1сть тих елеивчт1в bipmoboi структури, kotpi е предметом беэпосереднього посл1п*ення. Отже, в цьону випадку коефШент ножна ррэгляпати як ун!вврсальний критер1й, шо дае зногу встановити ступ1нь дом1нантност1 тих чи 1шшх стил1стичних засоб1в в1ршового твору.

При подальшону з1ставному анал!з1 ориг!нальних текстов та первклад!в пропонуено ввести коефШент К(пв), котрий по-хазуе сп!вЫдн1-шення к!лькост! ритнонелод!йних засоб1в перекладу /Хп/ до к!лькост1 ритмонвлод1йних загоб!в ориг!налу /Хо/, тобто К(пвЬ Хп/Хо.

Вказаний коефШент дав зногу об' ективно визначити. ступень в1дтворення ритмомелодики ориПналу. у .переклад!. Ящо BiH дор!внюв 1, то вв означае, шо перекладач досяг найвшого р!вня майстерност1 1 повноц1нно передав, Bci особливост! рит-номелоШйно! орган1зацЦ першотвору. IV нвисну аосл1пжвнн1 компонуемо додато* кравда пзреклаД1в при умов!, шэ KinB) ста-нсбить 1 /дкв. Под. 2/L Яка»1 коефШент К<пв) .изивий ощшт.' еле б!лшй чи догавнюе 0, - то пэ андчить. »о перекаавач

ЗУМ1В BiflTBopHTu не Bci елементи ритмомелодики оригиналу, але досяг задов1льного ступеня повнминност! ix вштворення.

Якшо ж вкаэаний коефШент менший 0,5, то ступ1нь вщтворення ритмомелодгйно! оргашзаш! орипналу низький, а тону сам переклад cnin вва^ати недосконалин. Можуть трапитись 1 так! випадки, коли коефШент К(пб) б1льший вхд одиншЦ. Це означатиме, що перекладач вдався до надмлрного декорування ориПналу, шо також небажано,. оскхльки до певнох м!ри спотворюе сприйняття першотвору читачем.

"При такому п:аход1 явиша алхтерацп, асонансу, найр1эноман1тн1шш: звукобповтор1Б одержують к!льк1сну оцднку i виявлення ставиться на об'ективну основу, нез&лежну вщ iHTyiUii дослхдника" /Копталов 1966: 167/. Бизначення вказаних коефШентдв дае змогу не емШрично, а на Шдстав1 конкретних чисельних п!драхунк!в встановити ступень дон!кактност! ритмонелод1йних елеметчв у структур! ориПнальних текстов та виэначити ступень ix вщтворення у перекладах.

Вдаючись до э1ставного та к1льк1сного нетод1в з елемен~амц синтезуючого анаШзу й ф01>мал1заЩ1, встановлюено шляхи та способи передач!' ритмомелошйних дом!нант у пврбкладних текстах, а, . значить, i стущнь повноц1нност1 вщтворення ориг1нал1В,

РОЭГЛЯНеНО ДЛЯ ПРИКЛаДУ ОДИН 13 В!РШ0ВИХ TBOPiB. використаних у нашону досл1дженн1, та siставимо його !з в!дпое1дянн перекладов, шоб продемонструвати методику виэньчення К(пв) ритмомелодики. У noesii П.Джонсон "Lullaby of the irimoiB* (Jn 11;5&|-"1роквзъка кояискова"- у переклад! H. Коцюбинсько! (Джн 1ЩВ:12) еламантами РИД е:

И повтори звук1в U, в, т, 1) та фоноспопук 1st, sll;

2) повтори окрвмих сл!в:

гн1зд1 - nest, соя - sleep, Hift - mine, маленький - little;

3) повтори певния словесник rpyn:

сповите у гнАвд!. lapped in your nest,

эакутаяв в гн!эд!, wrapped in your nest,

аахованв в raieni, strapped in your nest,

як риска у вот, rocks you to rest,

в просторочу у ralsai. its hands are your nest, в аатшнону ntiaal, its bends are your nest,

я вав!ваю сон, swinging to sleep,

- 13 -

гойда» - кличу сон, winging to sleep,

cniBab - кличу сон, • singing to sleep;

4) свосрЩне римуваннд (AM AAA BB CC ДДД ДДД EE FF, шо noBHicTO вщтворене в оригинал^ (тут i дал! велика Л1тера не вкаэуе на *1ночу рину! ;

51 повтори рлцк1в;

61 своерщне чергування р1эноБеликих строф i строфен /див. скорочен! тон1чн1 схени: ринською цифрою позначено к!льк1сть наголошених склащв, арабською - к!льк!сть складХв

рядку/:

0 р и г i н а л: П e p e к лад;

vi 12 V 14

ii 5 ii 6

ii 5 ii 6

vi 11 V 14

ii 5 ii 6

ii 5 i'i 6

IV 11 v 14

iv 11 v 14

V 11 vi 14

V 10 iv 13

' vi H v 14

ii 4 ii 6

ii 4 ii 6

iv 11 v 14

ii 4 ii 6

ii 5 ii 6

iv H v if

iv 11 vi 14

iv 10 V

vi и IV 13

Як бачино э1 схени,. рйтнонелоЩйна структура оригиналу дуже своер!дна. Вонаполягаеу законон!рнону чвргуванн! двох

- -

трьохрядкових строфен 1 одного катрену. До того ж кожна !а цих строфен мае ориг!нальну конпозшЦю, шо базуеться на повтор! певних рядк!в-/Див. • також на тон!чну схему/. Дерекла-дачц1 вдалося в!дтворити' вказану спеипф1ку структура пвщот-вору, зберегти вс1 властав1 йому повтори. Традшийна бага-тоскладов1сть, притананна укра1нськ1й нов!, виявилась, очевидно,' тим чинникон, завдяки котрому у переклад! спостер!гае-мо дещо довшу довжину рядк1в н!ж в ориг!нал!.

Пор!вияльний анал!з текст1в перщотвору 1 перекладу пока-зуе, по И. Кошобинська досягла в своему переклад! в!дтворення основних РИД. Так, вона эберегла повтори окремия звук!в та фоносполук, вдаючись водночас до певних компенсаций. Зокрема, щоб зберегти частотн!сть эвукоповтор!в а]. 81, в1псутн!х у переклад!, вона вводить эвукоповтори в, ч, св.

Загальна к1льк!сть ритно-мелод!йних засоб1в ориПналу (Хо) становить 6. Такою ж е а к!льк!сть в!дпов1дних рит-мо-нелод!йних эасобав перекладу, Отже, коефШент в1дтворен-ня орн^налу К(пв), до ви-начаеться-сШввШношенням Хп/Хо, дор!внюе 1. Це св!дчить про найвищий ступ1нь якост1 перекладу. '

Квруючись розглянутою методикою, ми провели з1ставний анал1з 11 ориПналу та 44 переклад!в укра!цською новою поез1Д Д.Джойса,- П.Джонсон, Л. Х'юза. та Р, фроста, щоб встановити ступ!нь повношнност! гхнього в!дтворення 1, зокрема, передач1 ритмомелодики цих в1рш!в як засобу-репрезентадП зм1сту.

В проиес! цослШження установлено , но найпоширен!ти-ми засобани ритномелод!йно1 орган!зац1х вказаних зраз^в по-езП е повтори еленент!в р!зних текстових р1вн1в (фонетично-го, морфолоПчного, лвксиччого та синтаксичного), таких як:

1) звуков! повтори 1эвуконасл1дуБання, звукосинвод!зми);

2) певне (законом1рне або * незаконом!рне) чергування наголошених та ненагооошенцх склад!в;

31 римування;

4) морфеши повтори (сп!взвучн1 зак1нчення, тощо);

5) повтори лексичних одинидь (анафори, еп!фори, од-цор!дн! члени речения);

6) фразов! повтори;

71 повтори спорЩнени:; сиятаксични* конструкций

81 певне . 1 законом!рме чи назакоконотрне) чергування

рядк!в;

9) чергування строф.

БказанХ повтори е фактично проекшес втповхдних piBHiB на текст, а ритнонелодика виступае тут парапигнатичною ор-ган!зуьчою ланкою його загальноХ структури.

При чону, кожей 1з автор!в використовуе ц1 повтори з певною стшастичною нетою, яку прагнули в!дтворити дерекладач!.

Так. П. Джонсон вдаеться до застосування РИД з нетою: 1) звукопису /звуконасл1дування pishiis природних явиш: шуну водяного виру, дзюрчання рг-жового потоку, плину течЦ, плескоту хвиль, иепоту очерету, латаття, cninoro колосся, шелесту листя, шуну дерев, hophbib в1тру, а також бджолиного дзижчання, дзвону коси, тощо/;

. 2) досягнення ефекту mohotohhocti, заколисування; 3) досягнення ефекту вШтворення швицко! зн!ни под:й /динан1ки двобою човиа 1з водянин вирон /"Hieня ного весла"/, дииан!ки запекло1 битви /"i в!н сказав: "Борись!"/.

В укра!нських перекладах поезП П.Джонсон повнод!нно в1дтворено пвреважну б1льш1сть РИД, властивих ориПналан. Так, звуков! повтори перекладачан вданося эберегти шляхон впровадження украгнських фонетичних в!дпов!дник!в та фоноком-пеисац!й. Налриклад, зан!сть звук1в в , Ъ вони вжива-ють к, ч, а; зан1сть а, и, - звуки ч, и, ж, ж, п, и, а занять фоносполуки ер - ст. Переклада"! вдаються до фунюдональних конпенсац!й, эн!нюючи деяк! iumi фоносполуки иа под1бн! до них за будовою. Так, занхеть а] вони вводять св, а зан!сть Ы, d] - хд, бр.

Досить вдалини виявились 1 фунхцюнальн! конпенсацН ориг1нальних сп!вучих зак!нчень, а також сл!в, утворених внасл!док застосування ононатопе! та звукосинвол!зну: whispering - шелест, singing - шебетання, sleeping - сонлив!,

Перекладачан вдалося эберегти i анафоричн! словесн! повтори / blow-blow: в!й-в!й/, а також в!дтворити деяк! э них шляхон фоносенантичних компенсаций Тйк, зан1сть анафори dash-dash введено повтор вверх-вниз, a эсаисть - sway-sway -линь-линь,

У перекладах в!дтворено леяк! iaiii елененти ритмомело-

• - 16 - .

дики: повтори певнин словесник груп та строф. При цьону вда-ло передано систему римування ориПнальних TeKCTiB.

Д.Джойс эастосовуе повтори, шоб досягти ефвкту !м!тад11 камерно! нуэики, гри на р1зних нуэичних инструментах, а та-кож в!дтворити эасобамн эвукопису шелест листя, тун BiTpy, плескхт хвиль, клек!т шторну на нор!, синвол1чну битву craxift, у котр!й вчуваеться брязк!т збро!, rpiH ninKiB ! во-йовнич! гасла.

Як показало проведена эхставлення. ориг!нальних та перекладних текстов Д.Джойса, звуков! повтори первкладач1 збер!гають шляхон впровадження украгнських в!дпов!дник!в, а також фонатичних та фоносенантичних конпенсац!й. Наприклад. эан1сть звук!в s, 2,6,1) вони вживають ч, ш. ш, в, дз, а зан!сть i , и - звукоповтори е, зан!сть дифтонг i в w,ej -звукоповтори у та ае. . Перекладач! також добирають cnipHi рими та в!дтворюють закладвн! в них звуко!н!тад1!: ориПнал: переклад!

blue - avenue, • ожива - злива,

gay - way, цопливла - чола,

list - amethyst, ключ! - стаючи,

Щоб зберегти эвукоопис тих чи Лнших фраз та рядк!в, автори в!ршових !нтерпретад!й вдаються !нколи до ix peopraHisauii;

ориг!нал:

Clanging, Clanging. Upon the heart as upon an anvil

переклад:

В серце, наче в ковадло, все б'ють ! б'ють без упину.

Застосовують перекладач1 i фонетич*и I "wind wines and wines* BiTep вне, еишить вороже") та фоносемантичн1 компенсац!е фраз 1 рядк1в:

орипнал:

From whining wind and colder Gray sea i wrap him warm

- 17 -/Js 0: 378/

переклад:

Тебе вгорнув я, to вirep плаче,

А колод норський печв .,.

/Джс Н: 73/.

Л.Х'юэ використовуе р1знонан1тн! повтори у в1ршових творах, щоб передати елененти блюзу 1 джазу, а також сп1ву та гри на нузичних 1нструнентах, що вдалося вгдтворити б1льшост1 перекладач1в. Характерною в цьону в1дношенн1 е поеэ1я "Harlem Night Song" 1HHHS 1986:36),

У ритномелод1йн1й структур! Bipma "Harlea Bight Song* спостар1гаеио певиу saKOHOHiPHicTb. Bin складаеться 1з 16 РЯДК1В, мае обранування й основну частину. Один is рядк1в обранування в!льно змщуеться. Можна також вид1лити чотири центральна рядки з одинаковин риттчнпн узором (П 1!, Ящо ■эагальна калькщть рядк1в обранування позначитн цифрою 1, а к1льк1сть рядк1Б центрально! частини в1рша - цифрою'8, то стрктуру niei поез!1 ножна подати у вигляд! тако! формально! схеми: Н

I-> 2

8 ->-1

4 .

Обрамування, повтори окремих рядк!в, анафоричн1 акцента (соме, across, singing! та своершт коипозиц!я центрально! частини в!рша сповншть його джазовими ритмами, загальний ефвкт iMiTanii'. котрих посилюеться через эвуконаслщування гри на нузичних !нструмвнтах, а також cniBy. Цього автор досягае завдяки вживанню сл!в !з нелод!йними зак1нченями: -ing (in), -ue l-ou:) (singing, playing; blue, due).

Ус1 вказан! особливосг! ритмонелодхйно! блюви ориг1налу драгнула в!дтворцти авторка даного досл1джвния у сво!й укра1нськ1й 1нтерпретап11 твору. Про р!вс-нь повноШнност! перекладу св1дчать пор1вняльн! тонхчн! схени, а також величина коефШента К Ins), шо дор1внюе 1

ОриПнал:

Come, 1 1

Let us roara the night together iv 8

Singing. i 2

i love you. i 3

Across i 2

The Harlera roof-tops 11 5

Hoon is shining. ii 4

Sight sKy is blue. ii 4

Stars are great drops • ii 4

Of golden dew. ii 4

Down the street ii 3

A band is playing. ii 5

i love you. i 3

Come, i 1

Let us roam the. night together iv 8

Singing. i 2

/HHHS 1986:

Переклад:

Прилинь, I- 2

Ц1лу His i'i cniBOH iii 6

Проблукаеьц ■ i 1

Я тебе кокаю. iii 6

Мхсяць i 2

Над гарленськини дахами сяе. Ш 10

Бечорове небо ji 6

Сине й неозоре. ii 6

Золотили росани ii 1

Опапають зорь ii 6

Музика на вулшО ii 7

Вигравае- 1 4

Я тебе кохло iii 6

Прилинь, 12

Щлу н1ч 1з ством Ш 6

Проблукаем. 1 1

/ХПГН 1990:96-97/.

По найхарактернШп: риткоиглод1йн;а елвиент1в, ■итананних творчост! фроста, сл1ц в1днестн:

1) звуко1м1тац11 надзвичайно широкого д1апаэону (эвуко-,сл1дування шуну Л1су, щебету птах^в, шелесту сксшеного на, опалого листя, звуконасл!дування Р1эноиан1тних природ-[X явищ таких як шуну дошу, посвисту в1тру, сн!гово1 завИ, також дзкрчання р!чкових потоков, струмкав, дзвону занерз-(х зииових дерев, тр!ску кинутих у п1ч- спиляних яблунь, 'свисту списа, снарядов, реву гарнат, тощо);

2) звукосинвол1зни, шо асоц1юються 13 левнини поняттяни , почуттяни людини (в!дчуттям швидкошшнност1 часу, людсь-1ГО життя та неминучост! його зм!Н, почуттян одинокост! та >иреченост1, розпачу перед фатунон, тошо!;

31 спвциф!чну строчку та систему римування, до котро! «гор вдавався з метою вщтворення розмовни;-: 1нтонац1й, ¡идко! зм!ни под1и, руху, пинам!ки, тощо.

В результат! цосл1дження виявилось, шо Р. Фросту вдалося юягти вишевказаних звуко1м!тац1й, звукосинвол1эм1в, пара-!л1зн1в та специф!чно1 строф1чно! системи завдяки вживанию >втор1в на фонетичнону, лексичному та синтаксичному рхвнях.

Сл1д в1дзначити, до у б1льшост1 перекладАв .вони були .дтворен1 повногинно шляхом викрристання авторами укра1нсь-IX 1нтерпретац1й анзлог1чния повтор}в. По останн1я належать I екв1валенти, так 1 Функи1ональн1 компенсацП. Так, щоб >ерегти ориг!нальн1 звукоповтори, перекладач1 впровадили як сра!нськ1 в!дпов1дники пввних звукХв (наприклад, с, з,р, л,ш, ото), так 1 фонокомпенсац11, тобто звуки, под1бн1 за тими 1 1нш1:ми характеристиками (наприклад, замхсть звуков , в сра1нськомовних вар1антах зустр!чаемо ш, ш, ч, ж, з,дэ, с; ш1сть повтор1в 8, з -ш, ж, ч, ш, ш, а занять 1 - звукоповтори а. Щоб в!дтеорити повтори певних фоносполук, перекладач1 швались до под!бних за звуковим наповненням компонентов, иприклад, зам1сть а! вони вживали ст. сн, сп, а ззм1сть 1, эг, вр - СБ, ШБ.

- 20 -

Щоб повногЦнно" в!дтворити спепиф!ку строф!чно! ор-ганхзапи поеэп"! Р. фроста, б1льшхсть авторов украгкськия 1нтерпретац1й вдавались до анолопчно! максимально

близько! до ориг1налу довжини рядк!в та рхзновиду стр:>фем, а також до эбереження певно! системи римування 1 в!дпов1дних законом1рностей чергування 1ктгв та ненаголоше шх склад!в.

Щодо способу в!дтворення дик повтор!в, то най-частотнИшини сл!д вважати функционалы?! аналоги та ком-пенсацП (на р!вн1 диференц!йник ознак! (Див. Левицький 1993:21).

Проведене досл!дженря дас гцдстави Ппотетичпо вважати, ио об'ективною причиною невдали;: вгршовн?. 1нтерпретац1й с недостатка робота 1ХН1Г. ■ автоР1в над текстовим аналгзом орпг1нал1в на попередньгиу еташ перс."ЛоДу. Цвй анализ, на нашу думку, мае полягати у в: эначекнх кхлькост! засобхв рит-момелед!йно! органХзацН в1рша у сп1ВВ1дношен1 п: хз загаль-ною к1льк1спо вс!х стил!стичних засоб1в (тобто у встанов-ленн1 коефШенту РНО-К(рм).

31ставкий анал!з чисельних даниг. щодо коеф1ц1енту К(рм) показуе, що для- дом!нантност1 ритмомелодики у структур! в1рша м!н!мальна к1льк!сть !! елемент!в поЕинна перевишувап-эагальну' суму !нших стил!стачних засосав на один компонент. Окр!м того, при к1льк!сному змейшешп (спад!) осташпх ко-еф!д!ент К(рм) зростатиме, Тобто, у багатьох в1ршових творах хз найвищим коеф!ц!ентом К1рм) ми заф!ксували найменшу к!льк1сть !нших стшистисних 'засосав орган1защ! в!ршово! структури. Отже, було б правом1рно • стверджувати, що мШмальною умовою дом!нантност! ритмомелодики е величина коеф!ц!евта К(рм), що перввишуе 0.5, а максимальною П умовою е величина К(рм), що дор1внюе одиниц!. Це, эвичайно, ножливо лишэ в таких модерн!стських Еаршовп" експеринентах, коли ритмомелодика абсолютизуеться, повн!стю виштовхуючи буць-як! елененти семантики (один !з таких приклад1в "глосо-лял!!" наводить 1. Качуровський /Качуровський 1984:171/),

Та чи !нша суб'ективна зм!на пврекладачем величини ко-ефШента К1рм), (тобто в!дхипення в!д д!йсного сп!вв!дно-шення ритмомелод!йнин та вс!х !нпшх стил1стичнш: засоС1в, поеднаних у структур! ориг!налу) веде до сповторення римто-мелодхйно! оргаШзацП дершоджервла.

Бпроваджений нами коефШект ступеня повноц!нност! пе-

рекладу РМО-К(пв) дае змогу формально виявити вс! так! спот-ворення ориг1налу.' Як засв!дчують чисельн! дан!, отриман! при встановленн! дього коефШента, в перекладах з'являються два основн1 вар!анти вШашень в!д ритмонелод1йно1 ор-ган1зац11 першотвору:

а) коли К!пв) ненший я1ж 0.5:

б) коли К1пв) больший 1.

Нкзька величина коефШ1ента К(пв1 показуе, шо перекла-дач не зум1в в!дтворити значно! частини притаманних оригиналов! ритномелоЩйних эасоб1в (Див. з1ставний анал1з в1рш1в "Смеркання син1шае в аметист!..." - Д.Джойс 1переклад В. Копт!лова) де К1пв) дор!внюе 0.33; "В готельному сяйв!" -П. Х'юз (переклад Г. Носк1на). де К(пвЬ0.40; "Косовица' Р. фрост (переклад В. Бойченка N1), пе К(пв).=0. 33).

Коли ж величина коефШента - К(пв) перев!Ш1уе 1, вона вказуе на надморне декорування ориг1налу (Див. в!рт 'В т1нях" - П.Джонсой) (Пер. И.Наха, де К(пв) = 1,25).

Застосовуючи впроваджений нами коефШент К(пв), як критер1й виэначення повноц!нност! вхдтворення ритмонв-лод1йно1 орган!зац!1 ориПналу, ни встановили, що первважя1й б1льшост1 укра!нських !нтерпрвтац1й вказаних вище першотвору властивий високий ступ1нь якост! перекладу. КоефШент К(пв) сягае в них до 1.

Отже, проведене нами досл1дження дае Шдстави вико-ристовубзти форнал!зован! коефШенти К(рн1 та К(пв), у творч1й лабораторН перек'ладача та критика !, у перспектив! | застосувати IX-для виэначення якост1 в!дтворення н!жр!вневих зв'язк!в у переклад!.

В!ршовону твору як складн1й яудожн1й систвм!, ,поеднан!й зв'язкани н!жр1внево1 п!дрядност!, властива певна динамична 1ерар21я складник!в, котру сл!д повноц!нно в!дтворити перек-ладачев! та належно од!нити теоретиков! на основ! об'ектив-них критер!1в.

Завдяки проведенону анал!зов! загально-теоретичних концепд!й та переклаь^цько! практики ни отрицали певн1 вих!дн! теоретичн! положения та практична результата, котр1 1нтегруються в наступних висновках:

1. Ераховуючи склглнпй . !ераря!чний характер вэаенод!! конлонент1б в1ртового.тексту'та нено«иив!сть вштеорити вех 1) особллвост!." ¿оц!льно встановмти дрм1ван7н1 елеиекти

структур« та лрагнути до першочергового !хнього збереження у переклада

2. Оцн!ею !з стильових дом1нант, що ускладають суть в1рта, е ритмомелодика, котру визначаемо як зас1б увиразнеи-ия знхстовно-скспресивнлх акцент!в в1ршового твору, що поля-гае ь повторенн! певних еленвнт!в у сп!вв!пносчих рядах одного або р!зниз р1рн1в та в актуал1зац!1 закладених у структур! в!рша звуковик характеристик.

3. ОскШьки основн! складники ритмомелодики в еленвнта-ми фонетично1, норфолог!чно1, лексичноД та синтаксично! систем, то ритмомелодику розглядаемо як особливий структур-но-парадигматичний рхвень, котрому властива не тальки орган! зуюча, а й змЮтовно-експресивна фунюия.

4. К1льк!сть ритмомелодой.'.ик засоб!в у в!рш1 та дх сп!вв!дношения до загально! к!лькост1 стии!стичних засоб!в е 1ндив!дуальним для кожного вхршового твору. Чгселъно визна-чивши вказане сп!ев!дношення , отримуемо коеф!и!Ент К1рм), за допомогою котрого встановлюемо ступень .ритнонелодхйност! того чи !ншого в!рша. Саме цей критвр!й ми взяли за основу для визначення матер1алу досл!дження, В1Д1браши для нього т!льки так! поез!!, котрим був властивий високий ступень ритмомвлод!йност!.

5. В!ршовий Переклад таких творив - ие ! мистедтво, 1 наука, тому в перекладознавств!.дод1льно не т1льки анал!зува-ти наявн! та виробляти нов! перспвктивн! шляхи !нтерпретац!1 художнього тексту, а й оцгнювати П як!сть, а також майстерн!сть перекладача. • .

6. Тону, всупереч скептичнин стверджвкням деяких досл!дник!в про те, до стул!нь перекладност! важко П1ддаеться встановленню /К1оер£ег 1967:14/, нами впроваджено об'ективний критерий для визначення повно1инност1 вхдтворен-ня тиг, чи 1нших елемент!в в!ршс.вси структур!!.

7. Зокрема, застосування коеф!ц1енту К(пв), котрий впз-начаено як сп!ьв!дношвння к1лькост! ритмомелод!йних засоб!в перекладу до к!лькост1 ритмомелодШих засобхв ориг!налу, дозволяв встановити ступ!нь повноц!нност! в!дтворення останн!х у переклад!. При цьону к!льк!сн! показники не варто як абсолютизувати, так ! недооц!нювати, бо "к!льк1сна л!нгв1стика не ноже !снувати бзз як!снса 1, навпаки, якшо як!сна Л1нгв1стика не хоче назавкди залишитися на поверг.ю

' -.23 -

нови i не проникнгги в суть явща." /АИиапп 1972:9/.

8. У наступних' дослхд.женняз -видаеться пошльнин вироби-ти аналог1чн1 роефШенти дня визначення дон1кантност1 та nobhouihhocti в1дтборвння д.ншик складников яудожаього твору (н=> Р1зних його р1внях). Подальше впровадження конп'ютерно! техн1ки пае ножлив!сть застосувати под1бн1 коеф1Щенти i для попереднього в1дбору та класиф1кацН в!ршових текстов у пе-рекладацьк!й та редакторськп! практни!.

9. 0тринан1 результат» та загальн1 висковкн не вичерпу-¡оть все коло питань, пов'язаних 1з вгдтворенням ритнонелопи-ки в1ршового тексту, а тону не претендують на остаточке виршення проблени,

OchobhI положения дв'сгртнП Bino б ражено у таких п у 6 a i к а г i я н автора: '

1. Ритмомелодика Л. Х'юза в .р1зномовних перекладах // Теор1я i практика перекладу : Респ. м1жв!дон. наук. зб. - К. , 198.7. - Вид, 11. - С. 89-91. ' .

2, 3 епохою bîh Biprna рпти эвгряв. ■. // BcecsiT. - 1987. -Я 11. - С, 157. ■

3. Англомовне в1Дтвореннч ритмомелодики народноп1сенния мотив 1 в у творах 0. Коб'илянсько!// Творч1сть 0. Кобйлянсько! у контекст! укра1нсько1 та cbItoboi л!тератур : Тез, доп. та n'oBin. респ, наук. • конф. - Черн1вп1,1988.-С. 97-98.

4, Культурно-зстетическая пнтерпретедия Библии на занятия.1: по истории- языка и практики перевода// Проблени становления мировоззренческой культуры студентов: Мат. респ. науч.-метод,, конф. - Черновцн, 1989.- С. 150-152.

5, Вщтворення ритмомелодики сучасного англоиовного в1рша як - эасгб репрезентаШ! його зи1сту// Функциональнее и семантические корреляции язнковнх единиц : Те?, конф. - Киев, 1990. - С, 214.

6. В1дтеор°ння ритн1чниг. i HenofliftHiix noHiHiHT як эас!б посягнення ?.дек?атяост1' перекладу в1рзова«ого тексту // ■Ыозенна млолопя : Респ. mнаук. зб. -Львгв, 1990. -?ип. ?8. - С. го-9". '

I. Вштворенн.э -гзо*:яю-е:ггтично1 функпи ритмомелодики в твбрак 0. Воеитеша/-' (oBiosiHrsicwrm г.рсбг.емц

Черн1Ееиько1 облает! Тез. доп. репсн. наук.-практ. конф.-Черн1вц1,1990. -С. 30-31.

В. Вщтворення ритномелошйних особливсйтей поеэП П, Джонсон в укра1нських лерекладах//Бол/;овсък1 читання до 105-р1ччя э дня народження Р.Н.Волкова: Тез. доп. -Чери1вц1, 1990. - С. 77.

9. Поняття гарнонН в контекст1 стандартизавп пергклйдоэнйвчо*! тертнолош//Питания стандортизаап, штер-нашоналтаи тд автоматизацп перекладу гершнолопчних одиннць:Теэ. дол. М1жнар. наук. конф. -Чертвш, 1991. -С. 111-112,

■ 10. Сеиантиэаиия фонетических эленентов стихотворного текста и прагматические проблемы перевода (на материале переводов современной англоязычной поэзии! // Прагматические аспекты функционирования языковых единив Тез. докл. и вмступ. на совеш. - Носкьа, 1991.-С. 82.

П. Некоторые аспекты деривации стихотворного перевода/./ Принцип деривации в истории языкознания и . Современной лингвистике: Тез. докл. науч. -теор: конф.- Пермь. 1991.-С. БЕ

12. фрлнкове визначення гармони' та його перекладознав-ча 1нтерп};етац1Я <у сшвавторствО Наук.-теор. регион М1*вув. конф.. прнсеяч. 135-Р1ччю з дчя нарсдаемня 1.Фрзн-1»а;Тезц.-1вдно-$*>атлесы< 1991, -С. 32-33

13. Переклааознлвче тр<акту&зння терттв "^окинсШта" 1 "ритмомелотйнз сонанта " // Проблеми укра1нськ01 наукоео-техн1чнсч терн!нолог11 : Тез. 1-1 м)*Пар. • наук. конф.-Льв1в. 1992. - С. 61-62. .

14. Перекладознавче тпумачення термпив коеф1ЦЦнта дом!нантност1 та коефшинта повноц1нност! вштворення дом1нанти// Проблеми украгнгькси нлуюео-техн1чнс>1 терьпнологп : Тез. 2-1 н)*нар. наук. кокс>. -Льв^в. 1993.0.119-1?!.,

15. ВШтворення 1€1йрх1что-динам1чно1 структури тексту у перекладНу сп1вавторств1)//Л1нгв1стика тексту за фахом та проблеми прикладного термтознавствл: Тез. доп. репон. нг- • ук. -метод, копф. -Льые-Рхвне. -С. 63