автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Внешняя политика СССР в 1938 - августе 1939r г. в англоязычных документальных изданиях

Полный текст автореферата диссертации по теме "Внешняя политика СССР в 1938 - августе 1939r г. в англоязычных документальных изданиях"

Гб од

8 MAP 1SSB Над! она льна Академ! я наук Укра!на

Iнатитут укра1ноько! археограф! I та джерелознавотва !мен! М.С.Грушевоького

На правах рукопиоу Поляноький Павло Брон1олавович

30ВН1ПШ ПОЛ ТИКА GPCP У 1938 - СЕРПДО 1939 pp. В АНГЛОМОВНИХ ДОКУМЕШМЬНИХ ВИДАНШХ

6

07.00.02 - Воеов1тия tosopla

Автореферат диоертацП на здобуття наукового отупеня кандидата !оторичних наук

Ки1в 1996

Дисертац1аю s рукопио.

Робота закона на в Укра!ноысому державному педагог! чяому ун1вероитет1 1мен1 М.П.Драгоманоза

Науковий кер!вник: кандидат !оторичних наук, профеоор

ТЕУБАЙЧУК АНАТ0Л1Й Ф0Т1Й0ВИЧ

Оф!ц!йн! опоненти: доктор 1оторичних наук, зав!дуючий

в!дд1лом 1нотятуту cbItoboI эконом! к» та м!хнароднвх в1дносин HAH УкраТнл КАМНЮШЙ 6ВГЕН 6ВМЕН0ВИЧ

кандидат 1 оторачних наук, отаршай наукомД оп!вро<5!ишс ¡ясгитуту loropll HAH Укра1нн КОВАЛЬ BIKTOP САВИЧ

Пров!дна орган! зац!я - Кя1воькийун!вероятат 1ыен! Тараоа Шевчвнка

Захиот в1дбудеш>я " ^^йлсоо 199s року об М годдн! на зао!даннГ спец!ал!зозаноТ вчвно! ради Д 0I.43.0l no захаоту диоергац!й в 1нотятут! укра!ноько! археограф!! та джэралознавотва !мен! М.С.Грушевоького HAH УкраТни /254050, Ки!в-50, вул. Пугачева, 12/2/.

3 дисертац! ею ыожна ознайомитиоя в б!бл1отвд!. I нотитуту укра!нсько! археограф!! та дхерелознавотва !мен! М.С.Грушевоького HAH Укра!ни

Автореферат роз!оланий " р.

Вчений оекрвтар' опец!ал!зовано! вчено! ради ^: Верба I.B.

Акгуальн! сть теми. Незважаючи на та, що в!д часу зяк!нчення друго! OBfroBoí в!йни минуло понад п!вотол!ття, не втрачають ово-el значимост! проблема виявлення причин та механ!зму II початку, оц!нка рол! в цьому окремих кря!н та 1х л!дер1в, у тому числ! й СРСР. Це особливо важливо телер, коли й наприк!нц1 другого тиоя-чол!ття лвдство на опромоглося облашгуватя такий св!товий порядок, якиё унемождивав бг в!йни як onocfó розв"язяння м1ждержавних кон-фл!кт!в.

Становления Укра!ни як незалежно! держави - члена принародного оп! втовариотвяпетедбачаа в чиол1 1нших нев1дкладних зав-накь вироблення нею власно! зовн!шньопол!тично! доктрини. Бона, у oboe чаргу, повинна враховувати !сторичниЙ доов1д укра1ноького народу, мае базуватися на враетванн! урок!в минулого. Саме тому зов-н1шня пол!тика СРСР наприк!нц1 30-х pokíb, що мала безпосередн!й впляв на Укра!ну, огановить не лише науковий, а Й практичний 1н-терес.

Обрання дисеотантом за предмет досл1дження зовн!шьо1 пол!-тики СРСР в переддень друго! cbItobo! в!йни через призму il роз-криття в аягломовних документальних зб1рниках вмотивоване тим, шо впродовж багатьох деоятир!ч в!тчизнян! 1оторики були позбавлен! мохливост! повною м!рою оперувати дипломатичнями документами з дих йвдань. Ile, у свою чергу, ставало на завад! воеб!чному розкрит-тю проблем передвоенно! 1отор11, спричинило появу значного числа праць, « яких подавалаоя одном1рна картина под!й к!нцяг 30-х рок! в. 3 1ншго боку, I дотепер, коли на терен! 1оторично1 науки усунуто 1деолог!чн1 перестороги, ряд проблем, факт!в та оботавин зИсто-pl! передвоенно! зовн1шньо1 пол!тики СРСР потребую«, подальпюго вивчення й переоомислання.

Наявн1оть чимало! к!лысост1 праць, приовячаних рол! Радяноь-кого Союзу в пеоедвовнних м!жнародних в!дносинах, не зн!ше потрэ-

би у подалып!й розробц! ц1е! проблема. Проте, останн!м часом, nlo-ля сплеоку в I989-I99I роках !нтереоу до рол! Радяноького Союзу в м!жнародн!й криз! к!нця ЭО-х рок! в, в укра1нськ!й !огоричн!й нау-ц!, за винятком прадь деяких автор!в, нам!тився спад активкоот! довкола под!й, що спричиншш. другу св!тову в!йну. У той же чао, диокуоП к!нця 8и-початку 9ü-x рок!в, як! нер!дко мали !деолог!ч-не забарвлення, не далл змоги розкриги ряд важливих аспект!в зов-н!шньо1 пол!тики СРСР. Зокрема, е необх1дн!сть досл1дити п!дгрун-1-я тези радянсько! 1стор1ограф1i про te, що зах!дн! держава, наоам-перед Англ1я I франц!я, своею непосл! довитою, анвирадяноькоа за ово-во спрямован!стю пол!такою позбавшш у серпн! 1939 року Стал1на альтернативи й змусшш укласти двоаторонн! угоди з Шмеччиною.

Потребуе ретального анал!эу також реакц!я радяноького кар!в-нидтва на зусилля Англ!! 1 ФранцИ п!сля краху "ыюнхе"оько!" пол!-тики цих кра!н, опрямован! на протид!» силам 'arpeoII; а також проблема англо-франко-радянських пеоеговор!в весною-вл!тку 1939 року та ряд !ншх питань.

Французький 4ах1вещ> у галуз! дипломат!! А.Деб!дур ще понад сто рок! в тому справедливо зауважував, що "заедания дипломат! в по-лягае не лише в тому, то б укладам договори, що п!дготовлююгь, по-переджують чи зак!кчують в!йну", а й у налагоджечн! якнайпщрщих взаемин м!ж народами.1 За концапц!вю ж "нац1ональних !нтерео!в" Дж.Локка, дипломатичн! справи наложить вершти лвдям мудрим I роз-

важливим. У доол!джуваний пер!од таких з них, як, наприклад,

t '

Я.Барту, ваявалося обмаль, а долг народ!в було в!ддано на в!дкуп д!ячам на кшталт В.Молотова чи Й.Р!ббентропа.

Широке використання дипломатвчних документ!в ачгломовнях анналы, б!льш!оть яких залишаютьоя поза науковим об!гом укра!ноь-ко! !сторично! науки., дозволяв в!дпов!оти на багато з вдх питань.

1 Дебидур А. Дипломатичеокая история Европы. I8I4-I878. T.I.

Ростов-на-Дону, 1995, с.9

Мета I оонозн! завдання доол!дження. Головна мета дисертацИ подягав в тому,"щоб розкригд1, як найважлив!ш! зовн!шньопол!тичн! акц!1 Радянського Союзу к!нця 30-х рок!в тракгуються в англомовних з<5!рниках дипломатитаих докуыент!в, проанал!зувати доотов!рн!сть наведених у ких факт!в, шотивован!оть оц!нок ! прогноз1в зах!д-новвропейоьких та амзрикакоьких дипломат!в, перек!оши 1х на грунт резулыат!в ! насл!дк!в практично! реал!зац!1 зовн! шньопол! тичних доктрин; з! ставиги нам!ри та методи зд!йснення м!жнародно1 поливки, що II проводили л!дери СРСР та !нших кра!н.

Диоертац!я також ыаэ розширити знания поо м!жнародн! в!дноои-ни напередодн! друго! ов!тово! в!йни, зокрема, про м1оца СРСР в них, покликана доол!дити документальну базу га концептуальн1 п!д-ходи упорядник!в англомовних документальних зб!рник!в до зазначе-но1 проблема проблема,

У п!доумку передбачавться дооягнення результат!в, як! б прао-лужилиоя науковцям у подальш!й розробц! теми, знайщли застосуванкя у викладацьк!й д!яльноот!, сприяли б вир!шенню заздань сучаоно! зовн!шкьо1 пол!тики Укра!ни.

Стан науково! розробки теми. Досл!джувана дисертантом проблема поот!йно перебувала 1 продовжув залишатися в пол! зору !отори-к!в. Проте, у контекст!, що розглядаеться автором, вона не д!ста-ла надежного виов!тленяя I не отала- предметом опец!ального вивчен-ня як в укра!ноьк!й, так ! в заруб!жн!Й 1отор1огра$!I. Окрем! I! аспекти розкрито з нов!тн!х для в!тчизкяно! !оторично1 науки по-зиц!й, зокрема, у прадях таких укра!ноысих вчених як В.Коваль, 1

1 Коваль B.C. Воз"аднання зах!дно-укра1ноьких земель та м!ж-народн! в!днооини. I939-I94I. К., 19?9; Його ж. Змова про-ти бвропи //В!тчизна, 1988, МО; Його ж. Радяноько-н!мець~ кий пакт 1939 р. К., 1989; Його ж. Радянеько-н!м8пышй пакт 1939 р. /Дакнуло УкрАТна: в!днозле«! отор!нки. К., 1991

Дж.Коляока /Канада/,1 В.Косик/Франц!я/,2 АЛ'рубайчук,3 АЛкушев-оькиЯ.4 Суттевого значения в 1х працях надано анал!зу альтернатив друг!й ов!тов!й в!йн!, причинно-насл!дковим звиязкам м1* визнача-льними под!ями, цо передували 1й, рол! укра!нського фактора у м!ж-народних в!днооинах 1938-1939 рок! в»

Прац1 1оторак!в радяноько! доба за концептуальними п!дходаии 1х автор!в класиф!куються дисертантом на дв1 основк! групя. До перло! з них, яку окладають доол!джвння I.Андросова, Л.Безименоь-кого, В .Бережкова, 1.Коблякова, I .Овсяного та деяких !ншх, даозр тантом заотооовузться означения "традиц1онал1стоька л!тература". Вмотивован!оть такого формулювання обгрунтовуетьоя тим, що прац1 зазначених автор!в оазуютьоя на звичних для радянсько! 1отор1огра-фП од!нках радяноько1 зовн!шьо1 пол!тики пер!оду 30-х рок1в ! вони не зазнали оуттево! корекцП нав1ть п!сля того, як ряд за-мовчуваних в СРСР важлавих документ1в та факт! в оталя надбанням !оторик1в та громадоькоот1.

До друго! групи автор в!днооить прац1 1оторик1в, як! напри-

^ Kolasky J. Partners in Tiranny. The Nazi-Soviet nonagressio: Pact, August, 23, 1959. Mackenzie Institute. Toronto, 1990 Коаик в. украТна п!д чао друго! obItobo! в!йни. 1938-1945.

Ки!в - Париж - Нью-Йорк - Торонто, 1992

3 Трубайчук А.Ф. Была ли альтернатива второй мировой войяэ /стенограмма лекции/. К., 1989; Його ж. Пакт о ненападении: била ли альтернатива второй мировой война. К., 1990; Його

к /у оп!вавгорств! з П.Подянськш/. 1оторико-публ!цистдчна л!тература I988-I99I pp. про договори 1939.р. м!ж СРСР та Н!меччиною /Дкра1нсыый 1оз»ричний журнал, 1992, №1; його ж. Брудершафт двох диктатор1в. К., 1993; Його ж. М1отер з -парасолькою. Нев1д Чембзрлен. К,, 1994; Його ж. Черчояа Ар-м!я 1 рейхсвер у 20-30 роки //Укра!нсысий !оторичний журнал, 1993, №1 та !нш!

4 Якушевський А. Радяноько-н!мецький догов!р 1939 р./Дкра!н-оький {сторичний журнал, 1989, ifQ-9; Його к. Противоречивый договор //Аргументы и факты, 1989, W32

к!нц! 80 - на початку 90-х рок!в п!дцали аргумонтован!й крягиц! пан!вну в тогочаон1й радяноьх!й 1отор«1чн1й науц! яезу про односторонне в1дпов1дадьн!сть Заходу за в1дсутн!сть ефектявно! оиотеми колективного отримування arpaol! в бвроп!.. Кр!м згаданих украТнсь-зысих вчених, до ц!в! групи належать В.Даяшчев, В.Кул!ш, С.Сдуч та I нш! доол!днияи.

В 90-х роках з"явялиоя ц!кав! розв!дки з проблем радяноько-

iliieobKoro економ!чкого га в!йоькового сп1вроб1тняцтва М.Абрамова 2 ч

l .Ахматазяна, А.ШевяковаGnpoöy грунтовного аяал!зу широкого юои-1ЛЭКСУ под!й, повиязаних. з передвоенною зовк! шньою пол1 тиков Радяя-ibKoro Союзу зд!йонено у працях Б.Орлова,4 Г.Розанова,5 М.Семиря-■и,6 н!мецько! досл!дйид! I .фляйшхауер.7

Серед праць англомовних автор!в варто в!дзначитя доол!дження |адяноько-н!мецьких в!йоьковшс контакт! в до 1939 року X.Га токе,8

* Абрамов М.А. Оообая мисояя Давидя Канделаки//Вопросы иото-рии, 1991, Ä4

Ахматазян A.A. Военное сотрудничество CCCf и Германия в 192и-1933 гг./до ков«м документам/ //Новая и новейшая иото- . рйЯ, 1990, №5

® Шевяков A.A. Советско-германские экономические отношения в

I939-I94I годах //Вопросы историй, 1991, М-5

4 Орлов Б.М. В поиоках союзников: командование Красной Армии а проблемы внешней политики СССР в 30-х годах //Вопросы ио-торяи, 1990, Н

® Розанов Г.Л. Сталин - Гитлер. Документальный очерк о советс-ко-германоких дипломатических отношениях /1939-1941/. М., ' 1991

® Семиряга М.И. Тайны оталинской дипломатии. I939-I94I. М., . 1992

7 Фяяйшхауэр И. Пакт. Гитлер, Сталин и инициатива германской дипломатии. I938-1939. М., 1991

О

Gatzke H.W. Russo-German Military Collaboration During the Weimar Hepublio.// Aaerican Historical Review, LX1II, 3 /April 1958/

Ф.Карстена,1 Г.Халлгартена-,2 анал!з спадковмноот! а зовн!ш1й по-л!тиц! PooII та CFCP М.Б!лоф$а; п!двалин нациотсько! зовн1шньо! пол! тики - K.BIria.3 Розвиток радянсько-нIмецьких в!днооин до ук-ладенвя пакту про ненапад I до нападу Н!меччини на CFCP розгляну-то А.Буллоком,4 Г.Вайнбеогом,5 Д.Уоттом,6 А.Р1дом ! Д.Ф1 шаром,7 H.rfööcoM.8 Низка Фундаментальних розробок англ!йських !оторик!в з"явилаоя до 50-х роковин початку друго! obItobo! в!йни.^

У той же чао майхе в!доутн! прац! з доол!джуваного пвр!оду, в основу яких в! тчкзнян! 1сторака та опец!ал!оти з кра!я колишьо-го СРСР поклали б англомовн! документальн! видання. До !х чиола можна в!днеоти статтю Д.Наджафарова, нашасану на баз! парного то-

1 Carsten F.L. The Reichswehr and Red Army 1920-1953.// Survey, H 44-45 /October 1962/

Hallgarten G.U.?. General Hans von Seeckt and Russia, 19201922.// Journal of Modern History, 21, N 1 /March 19^9/

' Beloff M. The Foreign Policy of Soviet Russia. London /New York/ Toronto. Volujse 2, 1952; Poole de Witt C. Lighton on Nazi Foreign Policy.// Foreign Affairs, October, 19*6

iL.

Bullock A. Hitlers A study in Tiranny. London, 1955

^ Weinberg G.L. Germany and Soviet Unions 1939-19^1. Leiaden, 1971

6 Watt D.O. The initiation of the negotiation leading to the Nazi-Soviet pact: A historical problem.// C.Abramsky, B.J. Williams Essays in honour of E.H.Carr. London, 197't

7 Read A., Fisher D. The deadly embrace. Hitler, Stalin and the Nazi-Soviet Pact, 1939-1941. London, 1988

О

Gibbs N.H. Grand Strategy. Vol. 1. London, 1976

Q x

Bell F. Origins of the Second World War in Europe. London, 1990; Edmonds R. Big Three. Churchill, Roosevelt and Stalin in Peace and War. London, 1991; Overy R., Wheartcroft A. Hoi to War. London, 1990; Watt B.C. How War Came. London, 1990; Charmely J. Chamberlain and the Lost Peace. London, 1989; Gilbert M. Second World War. London, 1989; Xeegan J. Second World War. London, 1989

му ввдаяня "Foreign Relations of the United States. Diplomatic Papers.1939"1 та публ!кац!ю В .^алькова ,2 щоправда, 1з заотерехенням, що в н!й охоплеяо шдП за Жаками пер!оду, що розглядаеться в да-оертааП, й, до того ж, вояа грунгузться пепевакно на арх!внах данях.

Методолог!я ! джерельна база доол!яження. 3 точка зору методолог!! досл1дження баэуеться на засадах Iоторизму, науково! 6б"ективност!, методолог!чного шшрал!зму. У дисертацН эаогосо-зувться метод !оторичного анал1зу документальное джерел з проблема. Дисертант i-акож вдаэться до пор! вняльного методу для з!отав-лення фактолог!чно! основи англомовнах та радянськах документальних звдань, кондептуальнах п!дход!э до тих чя !ншх под!й, явад чя д1Йових оо!б. Водночао, з метою заявления причанно-на сл!дкових зв"язк1в м!ж под!ями, дисертант застосовуз сянхронно-хронолог!ч-яай метод, позднуючи його з ретроопективними екокурсами. Автор в!льний в!д будь-яко! !деолог!чно! упередженоот!. _

Спецаф!чн!оть диоертац!! полягав у тому, що в н!2 зроблено »пробу поаднати елемента !отор!ограф!чного анал!зу й донумеяталь-юго доол1дхення з опоров само на англоыовн! документальн! акнали; [ропокуаться погляд на проблему на отаку влаоне loroplorpaif! та ;окументал!отика.

Джерельну базу дисертац!йно1 роботи отановлягь зб!рники дип-оматдчних документ!в, видрукувая! у ВелякобританН та США: "docu->elite on British Foreign Policy, 1919-1939", "Documents on Gernan 'oreign Policy. 1918-19^5", "Nazi-soviet Helationa 1939-1941. Do-uments from the Archives of the German Foreign Office", "The French ellow Book. Diplomatic Documents /1938-1939/, "Foreign Relation of he United States. Diplomatic Papers. 1939. /In Five Volumes/1,'

1 Наджафаров Д.Г. Дапломатля США и совэгоко-гермаяские переговоры 1939 года //Новая и новзйшзя история, 1992, SL Мальков В.л. Прибалта® глазами американских дгшломзгоз. 1939-1940 гг./Кз архивов С01 /.//Новая и новзйсяя иотория, 1990, Но

Та кож вакораотано матер! а ли й документа з фонд! в в! тчизяяних I заруб!жних арх!в!в, зокрема Центрального державного арх!ву гро-мадоьких об"еднань Укра1ни/1ЩГ0У/ /ф.1/ та àpxlsy Ком!нторну Pool йоького Центру збер! гання 1 вивченкя документ! в нов!тньо! 1ото-р! 1/РШВЛН1/ /ф.495/

Хронолог!чн! ранки доол!дження охошшоть пер!од 1938 - оерпня 1939 pokÎb. Це обумовлено там, що саме на цей етап м!жнародних в!д' носин пркладао кульм!нац!я та розв"язка найвагом!шах под!й, що передувала початку друго! obItoboI в!йка, оотаточно вазначалаоя най-головя!ш! пр1оригеуи в пол!тад! пров!дних звропейоысах кра!н та СРСР: актив! зац!я зусилб Англ11 та ФранцН, спрямованих на проти-д!ю Птлеру п!сля порушенвя ним статей Мвяхеноького пакту та оку-сацН Чехословаччани. Де, зокрема, виявилося в гарантуванн! зах!д-нама демократ!яма безпеки держав, якам загрожувала небезпека з боку Шмеччини, з одного боку, та пошуками точок з!гкнення з Радяноь-кам Союзом у справ! фундуванкя система холектявно! безпеки в бвро-п1 - з !ншого; шл!тичн! та в!йоьков! переговори м1ж Англ!ею, Франц! ею та СРСР, форсованэ зближеняя Стал!на та Птлера, що приз-вело опочатку до укладення м!х Н1меччиноя та Союзом PCP торговаль-но-кредатно! угоди, а згодом 1 пакту про ненапад.

Наукова новизна дяозртапИ полагав в тому, що в н!й ьдершэ робитьоя спроба доол!дити !нформац!йну базу та концепту а льн! похода англомовних документальних зб!рник!в, оц!нка, що даються в них зовн!шн!й пол!тиц! Радянського Союзу. Дасертантом запропоно-вано низку ориг!нальнах 1дей щодо причин та оботавян загоотрання м!хдвржавних взавыан наприк!нц! тридцятих рок1в, в диокус!йному план1 анал! зуються ряд подожень в!тчизняно! та заруб!жно! Гото-р!огра$1й. ..•

Практачне значения диоертадН. Результата доод1джвння можуть . знайта застосування в подальш! й розробц! проблема причин виник-

нення в!йоыювих конфл!кт!в взагал! та друго! ов!тово! в!йни зо-крема, II матер1али та вионорки можугь викориотозуватяся в проце-о! вякладанкя вуз!воьких га ;шк!льнях курс!в воеов!тньо! !отор!1, спэцкуро1в та опецсем1нар!в на !оторичнях факультетах ун!вероите~ т!в та педагог!чнях вуз!в, при надисанн! куроових та дилломних роб!т, отворенн! п!дручник!в та поо!бник!в.

ооновн! положения даоертац!I. як! ваносятьоя на захиот:

1. Англомовн1 документальн! зб!рники дипломатичная документ!в, попри певн! вади методолог!чного характеру, повн1ше та 0бн8ктивн!-ше за аналог!чн! радяноьк! ввдання в!дтв0рхлить картину м!жнарод-них в!днооия 1938-1939 рок!в.

2. Не витримув перев!рки фактами I не мае доотагнього документального п!дтвердження канон!зована радяноысою !отор!ограф!вю теза, н!би то радяноьке кер!вництво у серпн! 1939 року не мало альтернатива пакту про ненапад з Шмеччаною. дисертан* дотримув-ться точки зору, що пакт Стал1на - Птлвра не був плодом отал!н-оысо! чи г!тлер!воько1 !мпров!зац!I, фатального зб!гу оботаван, а отав результатом св!домого вибору з боку Стал1на, оск!лькя оаме за ним залишалося оотаннв олово стосовно того, бути пакту чи н!. Цим ово1м крокоы в!н, знехтувавши готовн!отю Англ!! та Франц!! уклаоти оборояний ооюз з СРСР, доховав оотанн1 надИ на в!двернен-ня в!йни,

3. Наполягання Стал!на на наданн! Радяноькому Союзу права вводити на таратор!» ЛатвН, Литви, БотонП та Полыц! Червопу ар-м!ю як гаранта 1х бззшса було опричинанв прагяенням поширити на

ц! кра!на радяноький вшшв, щоб згодом анекоувати 1х ча !нтегру-вати до окладу СРСР.

4. Кер!вн! кола Англ!! та Франц!! в!дпов1дальн! за звол!кан-ня з початком конкретно! робота по п!дготовц! ово!х делагац!й до переговор!в з радяноькою стороною. Головна ж провила за провал

власне пол1 тичних та в!йоькових пвреговор!в м!х Англ!и, Франц!ел та Радянськям Союзом у Моокв! лежить на Стал!ну та Його найблих-чому оточенн!. Виоуваичи зав!домо неприйнятн! для Заходу та Поль-щ! вимоги отооовно пропуоку Червоно1 армП та тори тор! ю Польщ!, радяноький уряд ов!домо зав!в переговори у глухяй кут, викориотав-ши !х як зас!б тиоку на Птлера з метою добптиоя в!д нього якомо-га б!льших територ! алъцих поступок при розподШ сфер вшшву в бвроп!.

5. Пакт Стал!на-Г!тлера, ! оообливо тавмний додатковий протокол до нього, об"8ктивно сприяли розв"язанню Птлером в!йни проти Полыц!, яка поклала початок в!йн! ов!тов!й.

6. Незважаючи на те, що 1нформац!я про плановане п!дпиоання радяноько-н1мецького пакту була в'дома зах!дним урядаи, факт його укладення застав !х зненацька. У перших пов1домлвннях акродитова-них У Моокв! дипломат!в не будо доотов!рних данях про досл!вн! формулюванкя статей додаткового протоколу. Не ставить п!д оумн!в твердхення деяких 1оторик!в, що уо! оез вянятку подробна! радян-сько-н!мецысо! угоди стали в!дом1 на Заход! в!дразу ж п!сля його п!дпиоанкя.

Структура дисертац!!. Доол!дження оклада в тьоя !з вотупу трьох розд1л!в, васновк!в та описку джерел ! д!тературл.

3MICT РОБОТИ

У вогуп! обгрунтонувться актуальн!оть проблема, висв1 тлюеть-оя стан Н доод1дження, подавться характеристика джерел, як! ота-новлять наукову базу доол!дження.

Розд!л I. Альтернативи зовн!шньо1 пол!тики СРСР: !отор!огра-ф!чний аспект.

Анал!зуючи тезу, що тривалий чао безрозд!дьно панувала в ря-дякськШ !оторичн!й науц!, щодо непогр!шимоот! отал!нсысо! зов-

н!шньо! пол!тики, диоертант простежуе початок II утвердження в 1оторичн!й л!таратур!, в тому числ! й у радянських документальних зб!рниках, колектявних та монограф!чних працях. Автор ставать п!д оумн1в тверджечкя тих доол!дник!в, як! вваяають, шо двдчкною того, що Птлеру вдалося розв"язати ов1тову в!йну, стала вияягково "по-л!тика умиротворен-7:", що II проводив Зах!д, а визначальною по-д!аю у цьому напрямку - ЭДшхеиоька угода. Анал!зуютьоя аргумента предотавник1в традиа!онал!отоъкого напрямку на захист тези про !о-торичну виправдан!сть ! необх!дн!ать укладвння у сврпн! 1939 року радянсько-н1мецького пакту. Водночао, анал!зуються аргумента доо-л!дник1в, як! дотримуються пгютилежних погляд!в. У дисертац!! та-кож ретроопективно проол!дкову8Ться генеза радяноько-н!мецьких взаемин до 1938 року; на думку дисертанга, першим кроком до збли-ження СРСР та Имеччини отав Раппальсысий догов!р в!д 16 кв!тня 1922 року.

3!отавляючи п1дходи досл!дник!в р!зного опрямування до проблема визначення !н!ц!атора радяноько-н!мецького зближення, автор, заувакуичи, що не вважае це питания за принципово важляве, аджв було обрп!льне прагнення Стад1на ! Птлера до такого зближення, вважаз, що туг найб!дып пряйнятною формулою в "взаемний зондаж", оок!льки наявн! документа не дають п!дотав для того, щоб категорично вказати на ту чи !нщу сторону як на !н!ц!атора у кожному конкретному випадку.

Торкаючись питания про впляв укра!нського чинника на переб!г авропейсько! пол!тики, зокрема м!сця у н!й Закарпатсько! Укра1ни, оперуючя в!дгуками американських, англ!йоысих та Французьких дипломат! в, дисертант приходить до висновку, що Г!тлер, санкц!онував-ши анекс!ю Угорщиною цього державного утворення, тим самим проде-монстрував Стал!ну своз прагнення до порозум!ння з СРСР 1 цо деион-ограц!ю було належним чином поп! нова ко в Моокв!.

Це засв!дчив ! вис ту п Стал! на на ХУIII з'Чзд! ВКП/б/ 10 бе-резня 1939 року. В дисертацН наводяться оц!нки, як1 давали того-часн! пол!тики й дипломата зовн1шньопол!тачному розд!лу стал!нсь-ко! промова, давться !стор!огра$!чкай зр!з проблема рол! ц!в! под!! в потепл!нн! рядянсько-н1мецьких взяамин. Азтор догримуаться думка, що цей з"!зд комун1отично! парт!! засв!дчив остаточнай поворот керма радянсько! зовн!шньо! пол1таки у б!к Берл1на.

Анал!зуючи зм!ни, що с га лися в зовн!шн!й пол!тиц! Англ!! I Франц!! п!сля л1кв!дацН Птлером 15 березня 1939 року чехоолова-цько1 державкоот!, диоертант доходить вионовку, що ця под!я праз-вела до переходу Лондона й Парижа в!д намаганкя унидяути европэй-оько! в!йни шляхом поступок Птлеру тэратор!яма, на як! в!н прэ-тевдував, до активно! протадП нацастоьк!й агрво11.

На п!дстав! про ведено то анал!зу робиться вионовок, що в оера-н! 1939 року Сгал!н мав щонайменше дв! альтернатива пакту з Н1меч-чинои: I/ зайняти вич!кувальну позиц!ю;2)укласти угоду про колек-тизну безпоку з Англ!ею ! Франц! ей. Ала в!я св!домо про!гнорузав !х, обравша трет1Й вар!анг - совз з Птлером.

Розд!л II. Англо-франко-рздяноьк! переговоря: пощуки проти-ваг агр9си.в5гол д!ям Шмеччини в бвроп!.,

I. Акгло-Фоаицузыс! пропозиаП щодо гарант!й Полвд!, РумунН. ГредП . ЧУраччия! та 1ншим потенц)йним жертвам г1тлер!г.~'коро ек-опанс!он!зму ! позиц!я СРСР.

Зм!на розстанозка сил у бвроп! п!сля пад!ння Чехословаччини змусила британського прем"ера НЛембэрлена !н!ц!ювати надання га-рант!й безпеки суо!дн!м з Н!меччиною кра!нам. Але для того, щоб ц! гарант!! буля ефективнима, необх!дне було приеднання до них СРСР. За дих обставан радянське кер!вницгво як попередн» умову для привдиаши до них ваоунуло вимогу надати йому право на введения в екстрсмальн!й ситуацП радяноьках в!йоьк на тератор!ю кра!н

БалтП, у Польщу та Румун!ю, вт!м через небажання зазяачених держав прайняти цы допсксгу, зайняло вач!ку?зльяу позгщ!ю.

Шсдя анексН Пглером 22 березкя 1939 року датовського м!с-га-порту Мемеля/Клайдедя/ Н.Чемберлен змушений був в!д Iмен! бра-танського уряду надата Полыц! однооторонн! гарант!! безпека. За умов, коли Стал!н зайняв позац1ю "уважного сяоотор!гача7 це було в!дчайдушним кроком, якай, дроте, було вахко резл!зуззти на драк-тлд!. 3 попиренняы згодом англ1йськях гарант! й на Румун!в, Грз-й Туреччину та з призднагаям до них Франц!!, Радянськяй Союз опинивоя у дуке зручн!й ситуацП - маЯже по воьому периметру ово-го зах!днс»го кордону в!н був захвдеяай в!д Н!меччана своар!дним "оан!таряим кордоном" кра1н, що.отрлмалп гаракт!! з!д Англ!1 га Франц! I. I на знака, Лондон ! Париж тепер мамозол! отимулывали потяг Итлера на Зах1д, наражаючиоь на небезпеку н!мецького вторг-нення. Лише небажагай Стал! на праеднатися до англо-фрз!тузькях гарант! й та укладення ним пакту з Пглером празээде до уоунення ц!~ в! перешкоди на шляху вермахту Й утворенкя сп!льного радяноько-н!-мецького кордону.

Воднораз, надання Англ!ей I Франц!ею однооторонн!* гарант!& ряду кра!я значно ускладнило отооунка Лондона й Парижа з Шмеччи-ноы й практично поховало оотаан! над!! на врехулюваяня в!днооия з язю. Спроби англо-франдузько1 дипломат!! знайга компром!снпй ва-р!ан* формулюваяь проекту трьохоторонню! угода уоп!ху не мала -Й тал! на не влаштовуза формула, за яков СРСР праходав бк на допо-могу "за бажанням жертва агреоП та у прайнятн!й для не! форм!", оок!льки в!а претевдував на право вводам в!йська за влас ним жанняч ! у прайнятн1й для нього форм!. Ш оуперечн!сть стала головням каменем спотияання, адке, по сут!, йшлося не проето про ней-трал!тет Заходу у раз! анекоИ Стал!нам оум!жних кра!я, як то прибалт! йоьких держав, а Й допомогу йому в цьому. Не погодилооя ра-

дянське кер! зккцт:о Я на укладення угоди з Англ! od ! Франц! ею на вагддок, якдо одна з пдх кра1н опинилаоя 6 у стан! в1йни з Н1меч-чикс-а через надання допомога жертв! г!тлер!воько1 агрес!!.

2, Контрггэопозяц!! Радяноькиго Соызу в!д 17 кв!тня 1939 року та резкц!я Заходу на в!дставку М .Литвинова.

Акал! зуеться ач!ст радянського проекту грьохоторонньо! угоди, я кий, за оц!нкою заруб!гних диплома т1 в, був механ1чнкм поеднанням брятаяських та французских пропозиц!й. деяк! його положения, про-те, ко були прайнят! Заходом, оск1льки вони, по сут!, унеможлявлю-вади його валяв на можлив! под!! в Прибалта«! й, навпака, надавала СРСР ц!лковату свободу д!й у цьому рег!он!. Дясертанг в!дотсюз погляд, £0 на цьому етап! переговор! в з Радянськям Союзом б!льшу, пор!вняно з Англ!ею, активн!оть ваявляла Франц!я. Британська ж оторояа обралэ тактику пов!льного опрац^вання: радянських пропозя-ц!й, виходяча з помилкового занижения в1йоькового потенц!алу СРСР ! не дов!ряючи особисто Стал!ну. Ш чаякики с причинили те, що, врешт!-решт; Лондон в!дхаллв радянськкй проект угоди.

У дисзртац!! грунтозно анал!зуыться обставила та наод!дки усуненяя Стал!ним 3 тразня 1939 року М.Литвинова з пооади наркома закордонних справ. Назодяться в!дгука на цю под1ю н!мещ>ках, бра-танськйх, французь.шх та амеряканських д!яч!в; ав-гор робать висно-вок, що в!дсхавка М.Литвинова викликала захват у Берл!н! I серйоз-но сгуроувала зах!дн! демократ!!, як! по в "я зу вали з особом наркома о$!ц!Яно проголошзну С*ал!ним под! тику фу вдувания саотеми ко-лективно! оезпека в Бвроп!. Водночас, дисертаят не охильний !деа-л!зувати роль L1.Литвинова у зовк!шн1й пол!тиц! СРСР ! не под!ляе думки тих досл!дник!в, як! вваяаыть його самост!йноы пол!тИ.чнс» ; ф! гуров. Автор виходять з того, що у стал!нрьку. епоху не могло од-ночасно 1снувати могал!ноько1" 1 "литвин!всько!" пол!тика, а !сну-вала лада одшд 2овн!еньопол1 тична л!н!я - л!н!я Стал!на. М.Латви-

ков I В.Молотов - ца дв! форма яаявлеяня п!дходу Стал! на до проблем зовв1шьо! пол!тики, 1 ¡¿.Литвинов потр!бен був йому дота, доки була потреба у праваблавому фасад! для п!дтримання образу бор-ця за мир на Заход!. 3 прайняттям Стал!нам р1шення про переор!вн-тац!ю на Птлера потреба в цьому знакла, а разом з нею знак з НКЗС 1 М.Литвинов.

3. Ангдо-Франко-радяноьк! пол!тичн! переговора ! позиц!я та-дяноько! оторони на них.

Пол!тачн1 переговори м!х Англ!ем, Франц! ею тя СРСР, що тра-яала з 8 травня по 2 оерпня 1939 року, в оановному звелаоя до ан-гло-радяноького д!алогу. На думку даоертанта, такай отан речей пояонювтьоя далеб! не залежн!стю Парижа в!д Лондона - Франц!я находила з чинноот! о во го пакту з СРСР в!д 2 травкя 1935 року ! овою м!о!ю на цах переговорах обмежувала допомогою у поилученн! до заз-наченого договору ВедикобританП.

Нар!жиам каменем радяноысо1 позицП на пол!тачнах переговорах о тало ваоуненкя ВЛолотовим проблема хюширення радяноьклх гарант! й на кра!на БалтП та питания про так звану "непряму агре-о!юи. Зах1д звахавоя на значн! поступка Москв! щодо задоволення II вимог, в!ддаюча соб! зв1т у тому, що без СРСР о ас те: 7 ввропей-оько! колекхивно! оезпеки отворив не здаоться, 1 побоючись, щоб Сгал!н не п1шв на укдадення оочзу з Птлером. Водночас, Англ! я I Франд!я не мала нам!ру потурата й оприята поширенни отал!нсько! вкопано! I в бвроп!.

Дноертан? оперув документама н!мецько! зовк!шньо! пол!тики, як! демонегруюгь, що у Берл1н! пально ! насторожено стехила за пе-реб!гом переговоры, опод!ваичаоь на розкол оаред 1х учасндк1н. Паралельно з мооковоькими переговорами н1мецька дипломат!я щукала шлях!в до порозум!ння з Радяноьким Союзом, що, за умов небажяняя С тал!на зв"язувата ооб! рука угодою !з Заходом, об"вктавно робило

продовжекня англо-франко-радянськах переговор! в оправою майже без-перспективною. На ц!дтвердженкя ц!д1 теза в дасертацИ наводятьоя часланн! пов1домдення американськах пооодьотв у Коокв1, Лондон!, Парах! й Берл!н!.

За таких обставая, не досягни маги, з !н!ц!атава радяноыаз1 сторона пол!тичн! переговори 2 серпня було перервано.

4. В1йськов! переговори.

3 огляду на та» що фактолог! чнай б!к цього патання належнам чаном розкрато в !оторачн!й л!тератур1, у даоартацИ головну ува-гу зооереджено на кондептуальнах п!дходах до проблема та II вио-в!тлання в англоыовких документальнах анналах. Так, автор на под!-ляе думки, буц!мто радяноька далегац!я на переговорах гробила уоа в!д не! залежне для укладання в!йоькового союзу 1з Заходом, а представника АнглИ 1 Франц!I св!доыо п!ша на зрив переговоры. Також критично оц!нюаться теза, висунута тогочаснима англ!йоькиыи, французькиыа та радяноькиыи пол1таками й утверджену в працях бага-тьох доол1днак!в, про тэ, що чи на годовним винуватцеы провалу трьохсторонн!х в!йськоввх переговор!в була Польща.

Наводятьсл документа, як! спростовують твердження, що н!бй то Лондон I Парае не мали наы!ру серйозно веста переговори, а лаше !м!тувала 1х в оч!куванн! "нового Мюнхена".

Торкаючись питания про звол!канкя АнглИ з в!дправкою свое! м!с!1 до Москва, автор, на ваправдовуюча такого п!дходу, вважав, що ця пол! гака мала п!д собов певн! п!дстава, оск!лька було в!до-мо, що Стал!н ваде подв!Йну гру, ваважуючд, в!д кого йому вдаоть-оя отримата б!льше - в!д Заходу чи в1д Птдера ! прагнуча з!щтовх-нута аах!дн! демократ!! з Шмеччано». Тактика "пов!льнах швидкос- ■ той" повинна була, на думку братансъках урядовц!в, призвеоти до того, що, у раз!, якба переговори тривали до осен!, Иглер не на-важався б за умов бездор!жгя атакувага Польщу, а до весна 1940 ро-

ку Зах1д зм!цнив би озо! оиля опротиву 1 належним чином зустр!в н!мецьку arpeotu, якби Г!тлер вое * зважився на не!. За повних об-отавин це могло б якщо й не в!дверяутя, то затркмата початок в!й-ни, змуоивши Г!тлера оерйозно зважита на II ризакован!сть в умо-вах, значно rlpmax для Н!меччани, н!ж вока мала вл!тку 1939 року.

Яйцо на п!дготовчому етап! переговор!в звол!кав Зах!д, то эхе У ход! 1х в!н пом!нявоя м1оцем з! Стал!ним. Радяноьке кер1вяицтэо розум1ло, njo н! Англ!я, н! Франц!я не погодятьоя на анеко!» СРСР Прибалтики, Польщ! та РумунП, а Г!тдер, яйцо це хоч би тимчасово в!дпов!датиме його !нтереоам, готовий буде роэрахуватиоя за радян-оький нейтрал! тет в авропейоьк1й в!йн1 будь-якою нен1мецькоы тери-тор1®. Намаганкя Лондона й Парижа о халата Румун!в ! Польщу до задоволення побажань СРСР усп!ху не мали - якяо Румун!я не в!дкя-дала категорично поступок з! ового боку, то польолкэ кер1 вявдтво , продовжувало займати принципово негативну позиц!«. Непоотуплив!оть Варшави, на думку диоертанта, буда опричияена не т1льки 1 не от!~ льки доов!дом перебувапня Польщ! у оклад1 Pool!, амб!тн!ота подь-оысих д!дер1в, за до 1х оправедлаво критикував Зах1д, 1 нав!ть не антяроо!йськими та антшсомун!отичнимя наотроямя оеред них, ок1 ль-ки реальним геопол!тичним отановищем кра!яи, яке не дозволяло 1й однозначно приотатя на б!к одного !з qboIx moivthIx оуо!д!в - HI-мвччгка ча СРСР.

Вое ж французький уряд пав!в оправжн» дипломатичну атаку на польоькэ кер!вництво з метой опонукати його поотупитиея у питанн! про процуок Червоно! армП через Польщу у paal в!йня АнглН ! Франц!! прогя Птлера. Вона дала позитивная результат - Ю.Бек п!-пгов на "тиху згоду? заявивши, що у раз! в1йня його кра!на буде оп!впращ>вати з СРСР "на техн!чнях умовах". Ця формула не була ! деальков, аде вона могла отат^для п!дпиоанкя англо-франко-радян-оысЫ угодя. Яйцо ж матя на уваз! шпередно непоотуплив!оть Варша-

ви, то очевидными 0 оуттвв! зрушекня, що оталяоя в I! позиц!!. Цей поступ, у раз! якби Стал!н зробив ц!лком природню у тод!шн!й оитуа-ц!1 заяву, що Червона арм!я п!оля вяконаняя овоз! м!оН щодо в1д-о1ч! агресору негайно заладить польоьку територ!ю, ы!г би бута ще б!лышш. Але безкорясляв! гарант! I до його розрахунк!в не входила -в чао, коли у Моокв! вже готувалаоя до п!дпяоання пакту з Н!мечча-ною, кер! внкк радяноько! делегац!! мараил К .Ворошилов в!дмовивоя продовхувати переговора з Англ! ви ! Франц1шо.

У даоертацП наводятьоя чиоленн! документальн! ов!доения про р!зко негятивну раакц!ю на так! д!1 радяноько г« кер!даицтва в Бри-тян!1 I Франц!!, ааяви л1дер!в цих кра!н про те, що Зах!д виявяв-оя ошуканим Стал¡нам, а саму !деы яолективно! безпеки було похова-но. Загалький висновок автора про причина невдач! в!йоькових переговор! в у Моокв! зводитьоя до того, що головна в!дпов!дальн!сть за не1 лягаа на Стал!на.

Розд!л III. Новяй етап рздяноько-н!мецьких в!днооин.

I, Еконо:Лчн! угодп. Дипломатичн! маневри Н!меччина у тразн!-оерпя! 1939 Року.

Розд!л розяочинавтьоя з обгрунтування тези про обоп1льну за-ц!кавлен!сть СРСР ! Шмеччини однв в одному як в економ!чних партнерах. 3 огляду на це, ще з час!в Веймароько! республ!ка та Раппа-льського договору м!ж ними налагодалиоя т!сн! контакта, особливо в екоком!чн!й та ы! л! тарной сферах. Привертазтьоя увага до того, що хоча з проходом до влада Г!тлера в радяксько-н!мецьких взаеминах тимчасово настав пер!од в!дносного похолодания, все ж контакти м!ж Москвою I Берл!ном не прапанияася, Це, so крема, засв!дчила й зуст-р!ч 15 лапня 1935 року м!ж радянсысим торгпредом в Шмеччян! ¿.Кан-11 делак! та директором 1мпероького банку Я.Шахтом. На ц!й, як ! в подаль:юму, зустр!ч! радянською огороною наполегливо отавилооя питания про врегуливання пол!тячнях в!дносин м!ж двома кра!нами як

перша крок до подальшого розватку екоиом1чного оп1вроб1тнацтва.

3 р!з1ша пог1ршанням у 1936 роц! екояом!чкого станоэвда в Н1-меччин! внаол1док зверхза!л!таразованоот! II господарсысого меха-н!зму, що о причинило оированний голод 1938 року, економ1чн! кола кра!ни, особливо в!йськово-промисловий комплекс, висунули перед Птлером питания про забезпечення економ!ки с та б! льнами д.?,оралами сировина, як!, на 1х думку, була в Радянському Союз!. Тому в!д травня 1939 року економ!чн! та пол!тичн! переговори м!х отал!ноь-ким та г!тлер!воьким рехимама велися паралельно. Под!ею, що ваяви-лаоь ововр!дним детонатором цього процесу, стала зуотр!ч В.Молото-ва з Ф.Цуленбургом 20 травня 1939 року, в ход1 яко! новий радяноь-кай нарком закордоннах справ неодноразово порушував патанкя про необх1дн!оть задля усп!ху економ!чнах переговор!в п!двеоти п!д нях "пол1тачну базу".

Вахдивам етапом у радяноько-н!мвиькому збляяенн! отало в!д-новлення у ляпн! 1939 року в Берл!н! економ!чнах переговор!в, яками з радяноько1 сторона оп!кувалаоя 6.Бабар1н га Г.Астахов, а з н!мецысо1 - К.Шнурре. Як св!дчать документа, п!сля того, як Берл!н вика за в готовн!оть врегуливати Оудь-як! проолеми двооторонн!х в!д-носан на простор! в!д Балт!йського до Чорного моря й оправа?* тиок на Я ион!и щодо проблема дадекоох!дного врегулювання з Радяноьким Союзом, 15 оерпня В.Молотов васловав Ф.Щуленбургу бахання радяноь-, кого уряду уклаота пакт про- ненапад з Шмеччнною. Документа бри-такоысо! »а французько1 дипломат!й ов!дчать, що факт радяноько-н!-мецьках контакт!в в!д Лондона ! Парижа Стал 1 ним було пряховано.

Шаля того, як Н!меччина прайняла радяноьк1 пропозацН щодо укладекня пакту !з опец!альним протоколом про розмежуванкя оФер впливу в бвроп!, "пол! тичну базу" п!д рядяноысо-н!мецьк! в!дноои-ни було п!дведено, що й зяФ!коувала торговельно-кредитна угода в!д 20 оерпня.

2. пакт 23 серпня 1939 року.

Дисертант зосереджув увагу ка аясв1тлеян! того, я«с парапет!I довкола укладення радкнсько-н!ыецького пакту в!дображено в мате- _ р1алах аяглоыовних докуыентальнах зб!ркак!в, на яках базуеться до-ол!дження. Зокреыа, наводятьоя витяги з дистування й.р1ббентропа? Ф.Щуленбурга, 1н4ормац!я, шо !! надсилали з Моокви пооли США, Ве-дикобританН та ФранцП стооовно под!й, пов"язаних з перебуванням н!мецького м!н!отра эакордонних спряв у радяновк!й о то ляд! та ходом його переговор!в з! Стал1нам.

У дисертацП детально анал!зуютьоя зм!на, шо !х зазнав радян-оькай проект пакту, подаетьоя 1отор!огра$1чни8 огляд оц!нок пакту Стал1аа-Г1 тлера.

Автор в!дзначае, що п1дпасання радянсько-н1 мецького договору мало великий резонанс у св!т1, особллво у Зах!дн!й бвроп! та США. Ккдо пакт сам по ооб1 не вакликав особливо! п!дозра, за ваяятком Лондона, Парижа 1 Ток!о, то !н$ормац!я аыериканського посольства в Москз! про наявк!оть додаткового таемного протоколу спричинила загзльяе збеятехенкя. Числена! телеграми аыераканського посла в СРСР Л.Штейнгардта, якай виявився найб!льш по!н4ормованим серед акредигованих у Москв! дипломаг!в, з детальним вакладом вузлових положень п!дпйсачого у Москв! пакту та протоколу до нього, допоэ-яян! документами, що засв!дчують реакц!ю на цю под!ю англ!йського та фрчнцузъкого посл1в У.С1дса та ж.Пайяра, дяють п!дстави вваяа-тй, що бриганська та французька дипломатией! служба на повн!отю усв!домлювали серйозн!сть насл!дк!в цього пакту. Не на висот! виявився також польськяй уряд, якай ввакав пакт приватною оправою Н1-меччини 1 Радянського Союзу, що до Польщ! не мае жодного отооунку.1-

В!дгуки на укладення пакту з боку радяноькях представнак!в за кордоном, зокрема посольства СРСР в Берл!н!, ов!дчать про те, що й для них ця угода виявилася неспод!ванкою, що, на думку дисертанта,

п!дтвврджув те, що вир!шеиня найважлив!ших пдтань радянсысо! зов-н!шньо1 пол!таяа перебувало в компетекцП вузького гола пар?!йш! верх1вки.

Документа англомовнах докумок?альних ввдань також розкривають опроби радяноышх кар! вник! в, найперше Стал!на та В .Болотова, предотавита радяноько-н!мецькай пакт як !нотрумент миру м!ж дво-ма наймогутн!шима У в!йськовому в!дношенн! державами бвропи, як угоду, що не опряыована проти 1ншах кра1н.

Апсобац!я диоертацП. Ооновн! вионовки I положения диопрта-ц!Иного доол!дженкя допов!далиоя в Укра!коькому державному чада-. гог!чному ун!вероигет! !м. М.П.Драгомакова на м!жнародн!й науко-в!й конференцН "50-р!ччя перемоги над фашизмом: наол1дки та уроки" /4-5 травяя 1990 р./ у допов!д! "Переддень друго1 ob!todoI в1йни в англомовнах дипломатичних анналах". Матер!али диоертац!1 також використовуються автором у вякладанн! куроу воосв!тньо1 !ото-р!1 в УДПУ !м. М.П.Драгоманова та в 1оторачному опецклао1 в оерод-н!й школ! #1 м. Фаотова Ка!воысо! облаот!.

Ооновний зм!от даоертацП викладений в наогупних публ!кац!ях автора:

1. 1оторако-публ!цистична л!тература I988-I99I pp. про договора 1939 р; м!ж СРСР та Шмеччаною /у сп!вавторотв! з А.Ф.Тр/баЯ-чуком/ /ДкраТноький !оторичнай журнал, 1992, *i.- I др. а.

2. М!ж Птлером f Стал!нам. "УкраТноька карта" в дипломатична гр! двох диктатор!в //С!льоак! обр!1, 1994, JW. - 0,5 др. а.

3. М!ж Птлером ! Стал!ним. "Укра1ноьке питания" у диплома-тачн!Й гр! двох диктатор1в //Наш чао, 1994, Ш-2. - 0,5 др. а.

4. Укра!на: м!ж молотом ! ковадлом //Йрео-музей. Науково-!н-формад!йнай бюлетень Фаот!воького державного краззнавчого музе». Фаот!в, 1995. Ban. JM-5. - 0,1 др. а.

Polytmskiy P.B. The foreign policy of the USSR in 1938 -August, 1939 in English docufflentary editions.

The dissertation for the competition of the academic candidate's degree of historic science with the speciality 07.00.02. - World History. The Dragomanov Ukrainian State Pedagogical University, Kyiv, 1996.

The wide use of English diplomatic documents allows to expose conplicated probleue connected with the Soviet foreign policy at the end of the 30-es more objective and completely.

The investigation allows to change our mind about a row of canonized thesis connected with the estimation of the role of the Soviet Union during the pre-war crisis of the international relatione in Europe, expands the source basis of the problem.

The key words: international relations, diplomacy, negotiations, pact, alternative, historiography.

Долянокяй U.E. Внешняя полигика СССР в 1938 - авгуоге 1939Г г. в англоязычных документальных изданиях.

Диооертация на соискание ученой степени кандидата ас.оричео-ких наук по специальности 07.00.02 - Всемирная иотория. Украинокий государственный педагогический универоитет им. М.ПЛрагоыанова, Киев, 1996.

Широкое использование англоязычных дипломатических документов позволяет объективнее и полнее раокрыть сложные проблемы, связанные о советской внешней политикой конца 30-х годов.

исследование позволяет переосмыслить ряд каноняздроваяых по-ложеняй, связанных о оценкой роли Советского Союза в период пред- ■ военного кризиса международных отношений в бвропе, расширяет источниковедческий базу проблемыi

Кличов! слова: м1жнародн! в1днооипи, дипломат1я, переговори, пакт, альтернатива, 1сгор!огрзф1я.