автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Засоби вiдання контактноi функцii висловлення у сучаснiй нiмецкiй мовi

Полный текст автореферата диссертации по теме "Засоби вiдання контактноi функцii висловлення у сучаснiй нiмецкiй мовi"

ОДЕСЬКИЙ ДОТАВШЙ УНІВЕРСИТЕТ р

рГ6 од

_ 7 г-.л,. ,

‘ і'-'-І Йа правах рукбтсу

ПАВЛЕЖОп Олена Олександрівна

ЗАООШ ВІДДАННЯ КОНТАКТНОЇ ФУНКЦІЇ ВИСЛОВЛЕННЯ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

А в то рефв-рат

дисертації на здобупл вченого ступеня кандидата філояогЬмнх наук

Одеса - 1993

* -ч ■ ^

Робота биконана в Дііпропетровсьноцу дертавноцу Університеті

Науковий кврісзшк > доктор філологічних наук,

професор ВЕДЕНЫЮВА М.С. -

. Офіційні ошзканти - доктор філологічних наук,

професор- БЕРЕСН6В Сергій Данилович , - кандидат філологічних наук, .

доцент ЯЦИЙ Михайло Захарович

Провівна організація - Запорізький державних університет

Захист дагсвртаиіТ відбудеться * іо * царями 1993 їх

о 11 14 ~ * годані на засіданні спеціалізованої ради К Обв.24.08

у Одеському доркавкоцу університеті аа адресно: 270058,м. Одеса, Французькій бульвар; 24/26,;адд. т30. . . .. , : / *

З дисертвцівв пеона оанейоитися »• бібліотеці Одеського державного університету.

' ' ■' '• п • ■ ' . . С.

Автореферат розіслано * 2> щ травня 1993 р.

Вч«шй секретер спеціалізованої рада

у Н.М.ТХОР

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

■' ґ; "

Актуальність дослідяекнп. Дисертація присвячена вивчені® контактно" функції К<1 иови і засобів її віддання. Найновіші дослідження в галузі теорії мовлензвого акту відкрили перспективи вивчення КФ, оскільки були намічені нові аспекти у висвітленні проблеми мовяекєвої йзшиодії хомунікантів за лінією стратегії

і регуляції мовяеневого акту, мети встановлення мовяеневого контакту, визначення соціальних ролей комуні канті в., прагматичного ефекту висловлення і т.п. (Н,Д. Арутюнова, В.В.Богдаков, А.В.Бондарко, В.Г.Гак, Т.А„ ьан Дейк, Г.А.Золотова, Г.В.Колтанськпй, Я.Осснер, Дд.0стіи, А. Г. После лова, Г.Г.Почепцоз, Дя.Оеряь, І.П.Сусов, М.А.К.Халлідей» І.Філякор та ін.).

Дослідження МОВЯЄН0ВОГО контакту неминуче веде вченого ДО • вивчення поєного типу мовлензво! комунікації: діалогічного мовлення, за терні нологівп Ц.С.Ввденьяової - "спрямованого комуні - .

катисного регістру" (М.С.Водеяькова).

Учасники иовлеяїзвого акту., комуні канти, не лкпе обміняються висловленнями певної гляокутиеної сияя; “співробітництво01 адресанту та адресату призводять до впливу вербального стимулу на 0 слухача, спонукав його до відповідної вербальної і невербальної реакції. Иостконунікатнвний ефект прогнозується новцеи, тому $о він намагається впливати на дукки, почуття і практичну діяльність партнера по комуні каці і, "

Для дослідника тоау важливо виявити, які засоби і способи конкретної иови слупать вираявяив налагодження, пі^тртіування та завераення иовлекзвого контакту, в якону запрограмований певний прагматичний ефект. п

Що стосується сучасної нікацьког мова» ця робота тільки починається. Поперед усім була звернена увага на роль часток і вигуків { Заікін А. С., Зябязва Д.В., Вгіпкиапп, Н, Валєа, В., ївуік та ін.).

Варівванно контактоветеновлаачюс засобів у зв'язку з функ-,. ціонально-стялістично» диференціалі ег тексті» присвятив своя дослідження Н.Рояофф (Еоіогг н\ відносно засобі в налагодження контакту а науковому стилі зроблено ряд цікавите спостережень Н.В.Гя-чем (Н.В.Гяч)° ' 'о '

Але, як най відомо, неиаз спеціального аослідтеняя а комплексного вивчення інвентар» контактних иовлеазвнх засобі» німецької мови. До того 2 і питання про-функції иови не коїли вважа-

тися вирішеним задовільно і сьогодні0.

Актуальність проведеного дослідження визначена недостатнім.. висвітленням Кф мови в теоретичному пхані. До теперішнього часу немає дефініції КФ. її вивчення нас бути комплексним та вміяува-.уи в себе не тільки мовний» але й метамовний аспект. З іншого бо ку, для кожної певної мови необхідно встановити арсенал засобів віддання КФ, а це вимагає звернення до одиниць мови різного рівня: лексематичного, морфолого-скнтаксичного, Дана проблема о актуальною в контексті теоретичного порівняння й узагальнення за л: ніею взаємозв’язку засобів лексематичного і морфолого-синтаксич-ного рівней. Вадливо встановити специфіку лінгвістичних засобів віддання КФ в німецькій мові як своєрідної мовної реальності. В практичному плаї# результати досягнення дають можливість звернути увагу учнів на різноманітність мовних засобів, які служать підтримуванні) та завершенню мовлешвого контакту.

Мета даного дослідження полягає у вивченні багатоаспектного характеру, тієї функції мови, яку можна визначити як КФ 'Цор.: 6.Л.фрейдіна,С Неи-реї , в, Б,Нувввї У. Оаавеяа іи.) .Це функція налагодження, підтримування та завершення або урвання мовлене його контакту. Необхідно також виявити специфіку і закономірності засобів віддання Кф на матеріалі конкретної мови - сучасної німецької мови,.

Нові теорії і концепції в мовознавстві дозволяють підійти д< дослідження » визначення КФ мови з позицій творіГ мовлено вкх актів, теорії спілкування, комуніхативного синтаксису, з точки зору метахомунікаціІ.

Певні завдання дослідження, відповідно основної мети, кожуті бути визначені так:

- дати дефініцію КФ мови;

- розглянути КФ у таких аспектах: о

а) в аспекті теорії мовленевих актів;

б; в аспекті прагматики;

в) в аспекті теорії спілкування;

р> в аспекті семантичному;

д; в аспекті мета*омунікативному;

- визначити інвентар засобів віддання КФ (вербальних та не-

і,арбальних) У сучасній нііодькіЯ нові.

^атодологічну основу дослідження складають: загальні полажеі т теорії мов*е*«вої діяльності; фуядигагталші уявлення про фуи:

ції мови;основні положення теорії комунікатишого синтаксису, а тако* теорії спілкування. °

Дяя виконання поставленнх°завдань застосовувались слідуючі методи дослідження: яінгаі стігше спостереження та опис, імовір-ностно-статпстичний метод, контекстуальний аналіз, прагмалінгвіс-тнчний аналіз, що забезпечили вірогідність висновків проведеного дослідження, °

Наукова новгча дослідження полягає в узагальненні великого фактичного матеріалу, який стосується вивчення Кф мови з позицій прагматики, комунікативного синтаксису, теорії спілкування, семантики і метакомунікаїдії. .

За висновками спостережень уперпв здійснюється зрернення до комплексного аналізу КФ мови, який дозволив дати нова рішення ряду питань, пов’язаних з виявленням специфіки Кф мови і закономірностями її проявлення у сучасній німецькій мові. Уперше з позиції прагматики дається визначення креатнвності. Виявлено, яо положення про макрорівні, які е релевантнимя для КФ, дали можливість сформулювати тезио про наявність груп з різно» контактною сигналізацією.

УпершЬ в комплексі та у взаємодії розгаядаоться різноманітні вербальні і невербальні засоби віддання КФ, намічаються контури рішення цієї проблеми.

На захист виносяться наступні положення: о

1. КФ мови може бути визначена як призначення моених засобів

дяя налагодження, підтримування й завершення ссціаяьно-масового 1 та індивідуального мовленевого контакту у конкретних ситуаціях мовленевого спілкування, який до певної міри зумовите та регулює мовленвву поведінку комуніканті в, у чому виявляється один із основних змістів даної функції - метакомунікаті'ївниИ. 0

2. Кф актуалізується у взаємодії з такими функціями спілкування, як інформаційно-комунікативна, регуляційно-комунікативна, афективно-комунікативна, які відображують у висловленні взаємодію екстралінгвістичних факторів за лініоюглюдина - канал - знак -значення - зміст - відношення - поведінка - особистість. : >•

3. У прагматичному плані творча здібність комунікантіг, цо

виявляється в індивідуальному підборі вербальних і невербальних засобів як адекіатгих даній мовлене вій взаємодії, коде бути еиз-іачена як креативність. 0 ‘

4. У мовлензвій комунікації найбільшого розповсюдження набути три види контактних висловлень: висловлення зі спонуканням до

будь-якої поведінки-діг, питальний тип висловлень, що стимулює иовхєнсву побздікк? т висловлення, які впливають на мислення. Некьпу кількість контактних виеловкеи* складають ті, де домінанто» 6 ЗПЛЯ* HR ЄЙСЦІ!.

5- Інвентар ггдобів відданню Кф у сучасній німецькій мові виявляє ряд епєцкфічнш: pv.c, при аналізу яких видіяамі морфолого- сш гаг.сшкнР та лзкеематичний ріші,

6, Параяінгвістичні засоби, які заявляються за допомого» кон-тзгсту. покуть сдупитк j якості маркерів однозначного сприйняття інформація, до сигналізує про певний ткп контактності.

0 Теоретична пікність досяідазшн? полягає у встановленні бага-seacnsKTHQpo змісту КФ иови, у встановленні її комунікативдо-пра-гматкчного потекфаяу, & так os у відосео вусаті даної функції від ішмх функцій кош» Крій того виявлено арсенал засобів віддання КФ конкретної мови - сучасної нідацької иови.

- Практична пінність дослідасння полягсг в можливості практкч- ’ ного пристосування результатів аналізу конкретного мовного матеріалу в читанні яекційкгас курсів дая студентів-гериаяістів: "Теоретична граматика", "Стилістика®, "Лексикологія", "Загально мовознавство" спецкурсі в. а такая в практиці впкледаняя иіизцьпої иови у вузі та в середній вколі.

Апробація роботи прсаодвлась у вигляді обговорення осііоенех її положень та результатів т підсумкових науково-практичних конференціях ДДУсУ L9Q9, 1990 та 1992 роках, на Всесоззиоцу семінарі "Детерміновані явіга мови та навчання лексиці за допсаогоз ПЕОМ* /и. Москва. ВДІІМ, 1990 р./, на^ссово-практизній конференції "Шляхи підгмяения ефективності кошгоьавого впливу в умовах цільової комунікації* /а, Челябінськ, УДЕНТП, 1990 р./„ Деякі теоретичні пояоеєкня та висновки дослідження були запропоновані до уваго учасників наукової наради "Когнітивна та комуні катнкіа. структура тексту, лункціопальний аналіз" /и. Дніпропетровськ, ДДУ, 1991 р./,. 7-ІЙ міжнародній конференції германістів "Ziele, Inhalte und ' vr>tiir>iien des j'.’ntsoh'inbcrrichfte f«r Hichtphilol/ia. Ленінград, ЛДУ* 1991 p./ та 8-ій иізнародній конференції германістів " Spracbs

"■altur und T'rendspr&cbeminterricbt. ^andeaicnade ale Kulturkunti ’ Алча-Ата* 1992 p.А Апробація результатів доеяідаення прово-..дся також пь семінарах т- лекціях під час аспірантської прак-

;'}!КИ.

Гілсг та результати роботи відобрааені у 8 публікаціях автора.

Матеріалом добліджеяда бувя приклади, які иі стять з собі д!~ алогппіі єдності, взяті з „сушеної німецької Драми і прози: З.ГЗ.Ре-іїарка, Б.Брзхта, Г.Фаяладп, Й.ДврргіПіатта, В.Косяпояа, Ф.Кчьог-ца, І.Норгпор, В.Рабіса, Г.ІЬзяясрз, В.та І.Ткіїв, Г.Огго зптж.ьг нка обспгсг: у 3209 сторінок, із яких за допоі'згсп суцільної вибірки булл виділені діалогічні єдності, по йаоть спрямованість . па іішого комуніканта гЛіяп чотирьох тисяч прикладів'.

Структура роботи визначиться її изтсз та завданням і е;:яг-даеться з вступу» двох.глав, авдю«ф, бібяіогрзфії, гяясяу гяяо-рястспях даервя та списку екошякіа і довідавкозої зі?й’с'л'г/г.ч.

Зпіст роботи викладено на І7б сторінках друвосзяого «глеуіл яяяЗ иістять а собі чотири таблиці та одну схезу. / .

оснбвшш гмісх дисертації .

У вступі обгрунтовуються вибір теня доаяхдееяяя, акту&зь-ність проблеми, кота, завдання та потодя дослідження, хараятвря-зувться кзтодояогічна основа, наукова новина, теоретичне і лргк-тячно значення роботи, форяулетться полояашя, які виносяться на захист. г. і

$

У І главі - "Кснтаятяа функція та багате&спектнпй характер II вявпсшія" - ро^гяядезться рігнеяленовпй характер КФ, уточкез-тьея її дефініція. До.того а доедідяешет КФ язрвдяосидаеться розгляденая поняття функції у цові. .

1!ога, вміцуита в собі сиугрісга цілісність та єдність, язяяз еобоз поліфункціональну систему. Ссрзд її функцій йвйваяливіак:-’ їм копна осявати ті, цо пов’язшіі з утЕсросанняи, зберекекнгм т« порад&ваїмяи інформації. Р ^ “ „

Проблема функцій иозя гнову .еяклнгаз до себе інтерес у зв’язку З ВИВЧСННЯИ ПОЗІ! в дії, у зв'язку з уваго» ДО ЯІНГЗІСТ’ЖЯ тексту/ оеобяпоеміхн розиокіогс «давленая, фугасці езавдпо: -зїяхіз та ія. Порад дослідниками стоять завданая встекознтя, яхі гасеЗя, снстеяя та етруятуря йозя оддать парвзаано для вяявяеакя ?і«ї.або іивої її функції. Що. стссузтьея Ш кпвв* то вона такок ш ярлд-метоп пильної уваги вчйяях, і ровходненяя їх поглядів стогується в осногасну трьох аспекті а:'змісту поняття дач? функції; пг.бору терпіну, аідаові.'да&і'о' даяопу гаду" функції і форк та 'засобі з зід-«' дакки Кф гяевовяеняя.

У вивченні К£ нові перспективи згдярвдь теорія по к-л в н в в я х актів, яка дега змогу тьівптн зміст-К? т ;лзз-

йому і ивтамовному рівнях, дати Тй а^вксатнв t всебічне освітлсн-кя. о ,,

Під контакт ноа Фунвпілю в роботі розуміється призначення иовдкх засобів дгя каяагодзгкия, підтримування й ^авервення соціально-масового та індивідуального иовяензвого контакту у конкретних снтугй^як іговхвнз вого співяуваяня, яке до певної иіри зуиовлсз Тй регуязб ЦОЕЇЄІ-а су посздіику сопуніканті в, У г чоиу еішп^гдться оден із осиобнйх еііісїів дслоі функції - сотако-иунікативннй.

Серед діалогічних єдностей, які виєчаяпся, буйіі садіздні групи ьислоедєиь з І ) сорвальноа сигналізацією про сстшоїшшш контакту, 2а ) вербально» сигналі зацісю про підтркуусічня ксктазту,

26") варбаяьноз сигналізаціє© про зміну теми роздовя з сггесз прр-доваення контакту у иоааят даного спі лкукашя &$о в?урботов про наступні контакти , 3 ) вербально» сигналізацією про ивтршш «огної комуні каці t, 4) нввврбальноз сигналіваціев, вояк коктак? налагодиться, підтриизявться або вркгшшзться за допоиогоз пара-яінгсісткчнюс засобії), а теил ess в єеоз чергу розввртсзться фор-шяьнеін аасобош.

З Тач'КЇ! зору фуШЩІОІШІЬПО-Ш&уИІВ&ТНЕПОІ, ЕЙОЯОЕЯбКНЯ О "ШВ-Я0ІЗВЯЙ твір®, який утвориться у розвитку швлєнзвого акту і розглядається у ^оитоиеті цього цовгеизвого агту. Коїзісиєятн ковша-вого акту в їх взвзкодії ауковЕззть прагиатЕ*зіі ознаки вясловяея-ня: наяву про^упозкції, иативадіо, Есаунікатишу іятсяців, теаа-тїгсність, прапаткчанй усфзкт та in. (Г.В.КохсаноьввЯ, С.П.Щубін).

Висаоваення, такна чкногі, t»s не тіеьке спнтакоиЕО-ссаантнч-ну структуру, але й пашіі np&mmnmi ознаки (І.ПЛвздова, В.В.Бурсаком, Г.Г.Почелцоз).

Прагиатнчпий аспект Кф понягсз у виевітлеа-иі питання про епвае довхатвого вясховвання на адресата. Васлев-гскяя, о да&ть рівну іаокутпшу свяу, саоть і різний прагкатвч- ~ пвй ефект. Уовввнзввй тхвв ново бутянаці явний на ОДНУ З двох ' сторін психіки - інтовекту&хьну або емоційну, або в етедухом до фіосвюТ реакції, фізігсної поведінки. Під час сланізу внсховвень, й викснувть К£, урасорусалЕаа трв основні прагтткчаі ткпв вво-згань: сповідь - етснукгляя - питання (О.І.Ь'оеказьська). Peas-ів одрасету з точзш зору в^ездіташ соха бутв дбсягоо: поведінка ш>влєн£&& та поведінка фізввиа, «вду новяензвяП ілгвв, so прогао-вузться» ноже бутв поджнвЯ дванадцятьма блоками (дав. табяацз І): орагкьтнчнкй ткв вксдовдвннв - протезований подоєневяй вяяиб.

Таблиця І.

Сйіваідаоявішя типзь висловлення 9 прогнозованого ковлензвого спливу

№ Прагк&тячнпй тип ПП ВНСЯОВЛбГШЯ 0 Прогнозований мовлегізвпй сплив Сяоропена назв*

І. Оповідь Шгслоїшя " 0./І1.

Z, (Хісиукання Мислення С./И.

3, Питання Иислсзшл аж

4. Оповідь п Емоції 0 О./Е.

б. Спснукання ЕисціХ з С./Е.

6. Питання Емоції П./Е.

7. Оповідь Поводі нка-дія О./Пд. •

8. (йіснуюшня Повздінка-Іія . С./Пд.

Si). Питання . Повадінка-дія II. Дід.

10. Оповідь ПоЕвдіика мовявазЕа О./ГЬ.

II. Спонукання ... Поведінка мопгензпа С./Пи.

12. Питання Поведінка мовлства О ■ 0 П./ІІм. О

Наприклад, питання - пислоішя:

J .

Der Vomitfend" aagt le'ohelndi "Herr Oberleutnant , Fj$.4 aind dei heufcigea Verhandlung gefotgt ?”

Der Oberleutnanfc verbeugt sich.

"Sie wtaaen also, desa der Inbalt dieooa ffebe irabef' hla ипз и ent* ieiien acheint, aobaid яіг ihn au hasten meinsn.

Darf ioh Sie vor d»T Vereidigwag '’rag^n, ot> Ihr.en dor 1 ihalt d93 GeheimbefeW a bekannt let ?" (V'fallad^, H. ).

Спонукання - емоції: .

”0 Jungchen, Jungcben, wao bin ioh ^ІЛ окІіоЬ. ”

"Ja( яіеЗп M4dchen" ( Pall 8ua, II. ).

Оповідь - поввдінка-дія:

Uer B'lrgerffleiste^. Maine Gattin. .

^Claire Zachanaaaian batraehtet (Ho Gattin dupch ibr Т.ог^'вяп, ) (Durrenfflatt, ). '* ’

Питання - повадігіка мовленева:

"Ond ioh dir{J... , ftagfc atotrfeend Tradup. "Wann dac<l <.

icb fort Ї" - ,

"Morgan -Trfih Houts a be no. tfann c 01 і *o4en" (rallaUa, Я)

a

Що стосується емоційного впливу вкояовдення, то ші відатов-хусиеся від класифікації: позитивні, негативні й "змішані" емоції'

/ В.Д.Дзвкін), а на'з КЕаскфікацій, ензнєних у психології.

За допомого» фориуя лінгвостатисгпхи иогна визначити частотність ароявяшіь у сяуявзчого різних видів емоцій, точній - оцінити математично чекання проявяє'ль цих саоційинх настроїв дея шщікгнт: типів прогнатичного сфзкту висловлення, тобто знайти в:;Зірковз се--рсдіз для іі., Е., Ші. , Пд. Вкбірка здіПсказаяаеь із творів оучас-исї ніігзцької література різних стрів. При цьоиу вивчалися тільки діалогічні взївяовяекия , сой дссягїи иакекиально иогзавого наближення '■до усної комунікації. Генеральна сукупність досаідуваного катері аду дез кількість вибірок 3933. Оцінка катєіїаїііїйіого ^зиакня ея-редоііа по формні:° ° ..

X " І > Хі

ЇІ-^Т ■‘•V *, І»І

до: Х| - коззю ксикрзтоо проявлення у виборці ваду взсзиодії (пш-рйкиад,(С./Иа., П./В.); а - кількість ппііірок; 21- суш внбірбк; іс -сибіркова сорсдїз. Таппи чатсм га отріщааа наступні доііі ’■ дпз. таблиця 2).

Табдгщя 2

СтаткетЕчиі дані (чазтотаіоть проявлень)

< за рішили ЕЗДйаа ВЗСЗКОДІІ

і» ПП Вад взіз події ВкбІрЕОЕО сородаз ПО К02ЇІІЙ групі Емоції >

позішгг її ногатпсїі гиІЕгні

І. С./Пд. 0,2249 0,0914 0,0457 о,сете ^

2. П./Ии. 0,1599 0,(1351 6,0209 0,0439.

3. О.Ді. 0,1353 0.Є35? 0,0351 0,0334

4. 0,/Им. 0,1037 0,0721 0,С070 0,0245

Б. С./йч. 0,0914 0,0510 0,0240 0,0254 а.

б. О./Е. 0,Ш9$ 0,0333 0,0176 Й.СС37

7. С./Е. 0,С552 0,0239 О.ОІС5 0,0037

8.' О./ІІд. 0,0422 0,0123 0,0123 0,0173

ї!. П.ДІ, 0,0315 О.ССЬ/ . 0,0105 0,0123

С.ДІ. 0,0281 0,01® 0,0141 0,0035

а,/а. 0,0228 0,0123 0,0037 0,0018

п./пд. 0,0141 0,0283 0,0018 0,0035

) ^ Досдідяузчя зпсзоялсння Кф з позиції прагматики, к;і одо^.да-

ли далі про їв, по а гюпяегввій комунікації найбільш розповопд-~снуя маать тря види: яясяовявкня зі спопуиаітлм до поввдішш-дії г (С./Дд. - 0,2?49 ), пятштя, які стгаугпять козлеї зпу поведінку Jl./Iki. - 0,1599) та кзезоаяокня, які шлигаэть на мпсхонмя' 0./13,-0,1353). Нсньщу кількість кон?алтнгос влсяопяонь стпорпать ті, да дсзінонтся с етл::в на сиоції (О./Е. - 0,0895). Проведений лінгво-етаткстггакЯ аналіз приводять нас до вясновків, до яких діПззи і пеяхологи: сляпа на псгхіку інпої гздхил пврэвагно адресований до сзсясгсія або до портів та голі асзуиікснтів. '

Представлені в’ табагіці 2 рззулматя свідчать про баггтпЯ прапіаттеїпй потенціал еяовіді (O./Ihs. - 0,1037, О.Ді. - 0,1353,

0,/3. - 0,0805, 0,,/Пд. - 0,0422 X Дкя“здобуял" в якості перлезу-?псяого сфэ!П7 попгої еговлекзеої тоевдівзя кайтастіса вяетупез питально e$5pMSs:i9 пігвг'опгсізш, дяя поведінкя-дії - спонукально ро-петш-зяезоггжіпія. •

Іпзаіряоатоо-етатяв'Г.темй катод підкрвеея иадіЕність та но-супсрсгеяість гяшоггіа, ороОяслшг за дсясиогсэ катодів зінгвісметного сяоетсрекзпя ча еяпсу.

0 Прп прогзде:-пі -подальплх дсояідееяь а дг»чоау испрят-яу трзба о прдділі7Я угатзг спец^іці С9кеаао-г5рзіатЕ«;іврі кіберу, ВІДПОВІДНОГО ІПТСХЇЦІЯН евеця. • • .

З точзя SCP7 7 о о р І І фу II 8 цій о п t я в у в а Я-. п л КО пягшгегзіг&ся фаетса ргашюї езезкодії партнерів в преца-сі пегттіпації.

йушщії кося ясгяяь собсэ проявленая її сут»поеті, її ярп-

зиггасхш та дії в ст'езігьетЕі, її прпрздз, тсЗто есш є її хераа-?грпатпяка. В сосзгяаазтеі розроблено понозекпя про то,

' по ксг^пігатгїігго-йгпщіс^азьїго прггяапсгия шсяовдаїь у козя^л-■спх esfsx ебу^оглепо їя ціяьогкі ггзсрзатгт.’» (ксууяіаатппски trrtlprj, іітзсщізз )да здіПктатя спільної взезаодії ксууиікан-?ів. Сг*-> сзП £ігг? рггзьяоЗ езпзггідії пгртесрів по йсгдуніЕаяії сЙуг^Е”гз КЗ ms8E3B2sn& у козі. . ■

Кс!іупіЕ?зкгз гкгЗзйдаэ скзсрявтзпусата ьісгарігаз жзгіау про-drrj, г.э tizzstyzt сгрісготьсл .’Г’дгпо 'в арецсві езіляусактм. Зета саазсодать оссз ntge^prssrw, з гпогсозогіггїія фз-рг^зі саіляугггзм, сэтра тарздбзжз пезяідопгу гасс—ііеть оліятн^ге явіа; гадпід -Е^ал ~ с:гаа - - гпіе? - пістс“-=гг.:а - погвдічта - оео-

С^;-гіст!>. Цл псізлілзгаісл віяеазгеа егко:г!і гзрз4д?ї?гі я^зсу саіетуи'їггш, гатрі влїяксзть в пкїтсксті міх яітіз йзл~ єелдії гэдой э дпфсрсяціочівз їх згідно осяовгнх Ф^іуція губчгуа

слігкукапці, та доз вся® вукчс глянути, в яких функціях иовіекз-вого сяігкуваї.ня експліцірузться Кї> як косив, категорія.

Досяідяеїшк виявило, по КФ виявляється з функцікил спілк--бшшя, В процесі чоаукікаціТ КФ здійсню ться у єдності з інформаційною функцією. Контакт міс партнерами комунікації ножа здійсгго-хатксь по фізичному каналу зв’язку ( акустичний зв’язок комуніканті в), по камагу порозуміння, каналу уваги, кораяькоиу та сивціЯ-

П0ИУ КСЛаЛаИ (ДСІЇХОЯОГІЧНЯЙ ЗВ'ЯЗОК), ПО СОЦІйЛЬН0-р0Гу£Я7ПК!0-

иу та етндетиому каналам зв'язку( соціальне# зв’язок)( Б.С.Еукз-гужова), Вибір кокунікантон канату зв'язку наперед обуковгзз і вибір адекватного досяого знаку. Кф постійно взссиодіс з рвгуяя-щ{іно-коиуиінатиетоа функцісп, внаслідок чого доеягагться бгшаннй перлокутнений ефект. Під шдіівоц дано! функції засоби віддання категорії ■кептактиості здобувають особистий характер, вкявлєяиП в івдквідуаяьногіу підборі ноеннх засобів. АфоктиЕНо-коцуиікативна функція спілкування покликана відбивати почуття комунікантів у процесі ковлеігзвої взазнодії. Ці почуття пов’язані в ваееиовід-ношСНняцез ездєй, з уявленнями ЇХ ОДІ5І про одного.

КФ постійно взегиадів з функцією афоктпшо-коиуиікатиЕНоз, відображайте характерні діалогічному спілкуванню різні егоції, шгала яких,, зштаена иія ПОЗНТКЕІСІ та негативним поюсслл, дуго еєлик&. Сама в опікуванні вкявлясться емоційний стан дядкнв, аго в процесі спілкування емоції подуть звіюватись, як нове зцілюватися І ЇХ ІНТбНСНЕНІСТЬ. °-

Усвде, де адресант иад напір реалізувати свою ноту за допо-иогев иовн, він мав ііевну кількість альтернатив поведінки. В різноманітних варбалізаціях комунікант може розкрити своо креаткв-ність в зверненні до ікаих комунікантів, яоб зорієнтуватися на їх реакцію. ' *

Це означає не ао іипе, як те, що соціальна дія являє себоз переважно мовледаву дів, процес спілкування, в якому в певній послідовності практично вирішуються проблеми: лвдина - канал -знак - значення - зміст - відношення - поведінка - особистість.

На наяу дунку. № експліцірується у взаємодії з функціями слідкування, цю взаємодію кожна відбиті в схемі (схема І).

Контактна функція

_____<$а,хц* спілкування

інформаційно^ регуляційно- афективно-

вецунік&тивяа комунікативна комунікативно

Розгаядавчн КФн иот&помунікативному ао'* пакті, ц'л виходим з лолозвння, по иоваяева комунікація в део-плаїфвма процесса: понунікатмснка, пов’язаніга зі зиіотогао» ато-орснсп спізкувпячл то кетакоаунікативисн, пов'язана з регулюванням за допомогоо ггошіп засобів сааого процесу ковлекзвої кому-нікгції, з організацгео соціальної інтараяції.

Таяса чяноа зміст терміну "контактна функція15 моя® бути яоа-пісгз розкритая 2к=з ераховувчп катаконунікатигні завданая, які Кфісдгвться соціумом. У нет&ісоцунікатипкоау аспекті процес иозяв-гзеої ггк,;утгігсаціі діетез трьсхфазшсного розвитку, вхсачазчи н&ла-гсдксння мовяєкзеого йоитакту, його підтрпкакня та загврзення або урвмня, со дсзЕОшгз для аналізу №5 ігязиачотя категорії каарорів-гш ( фгзк Егросодскпя діалогу } як рзяемттиі. .

Кезній фазі властиві ової епетцзфічні риск, протз всі зазначені ■гкпй оягаааів пезднуз їх едігне функцістіадша призначиш* -сяуяпти заеобсп заїднии* ковлег*? вого контакту.

Семантичний аспект розглядання та вивчення Кф дав коакпвість врахувати ряд факторів, котрі зідобрагшать орієнтації^ оясловлетія а& коецгї та аяухача не якеє за лініє я "я - тут - няні", модальності, оцінка, днстоятності, цікавості, але й за аініво с

О

відбиття Гфосупсзкції. '

Особлива роль ггроеупозкціїї дяя праічаугістях досяідаеть пояя-гса а то»іу, по взтупая у азезтдів а окезаіцітнки змістом диовоя- • лекня, вона доз мозлявість докодусатя і тілі нації адресанта.

У 2 главі - "їзркальиі засоби віддання контактної функції у діаяегічному иовгетй духовної нінацької нова* - приведені коал-юясно еекосні форй&ящі зввобн віддвиня'Кф сучасної німецької йо-ви. Прн цьсиу зсертезгьея увага на одгаїкці, які ^відносяться до різних рішай поза, п&аітавтьея контура рівенкя дослідного завдання: розглянути засобя віддзляя КФ на корфолого-вкнтаясичяозу і лоасо-сатгаюку ріпаях, з позгціЕ актуального членування рачення-еяс-ловлення. ■

Слід зауездита, по о роботі мя зпкргіякся не на акеперікен-ташшй фонетичний слаліа, а па вказівки лроеодята* знайдені в вгптвгвті (сиитаксочка структура, аптуаяьнв членування, розділові сггада і т.д.)Цо дозволяго такса в ряді вкладах з аяявятл задку одаога прагматичного. тяту васловлення на інзяй ( фоне? кхо-гра£і гиа зображення і авторські раваркв).

Вра потому поятавті осоЗдява роль налсжггь парезіигяїстйці, тезу ааралінгвіеі'нчні засобя тахоа віднесені до іивентасз засобіп

відцглшя K£> шзяоЕдотгя.

Проведенім аналіз свідчить, со до основних шрфолого-скитги:-скчянх засобіг віддапія К5 вясяамежгя п сучасній німецькій дірві иоша відностк:

Таблиця З

Иорфового-синтаксичні засоби віддання Кф впсяовяєшіл .

К5 Ііор^ОЕОго-сюїтаксичні засоби віддання Вибірково середвз пя ' КФ висловлення по козній виоорці

I. КсвдшкатиБНо-прагкатичні типи речень-висловаень .. 1,0000

2. Звернення 0,2550

3. Часові форш діє скою 0,3076

4. Способи дієсеова та модальні дієслова 0,2583

5. Порядок еягв, пошота речень 0,2460

6. Зайкскникова опозиція 0,1335

7. Вигуки - ' 0,1230

8. Парцеляція . 0,0422

S. Рєййі Ксї-п і дхва?ії ' ' 0,0387

10. Пслгатезк • 0,0351

II. А!У;ВЗ©Є£Е ■ ' 0,0333

'izin 8й5КШ5йпі, ао vet висяовхетія казать прагматичний заіо? 0кєй^шк<кг дхвеорічні єдності). І тут важливий є той факт» до вдажвгякоед- СЇДДЄШО'К® кооиого окремого висловлення скукить по-2Іфуг::-Я7дежеиг.Едхєїь е^дів речень, уобто'иова йдеться про транспозицій пргдкаїйчкоро s.dQiy% ■ . '

"T7os hat ‘аг dir«Jurgen а11 аа era^blfr-?" .

Т.ь'і'гі !:С sie aicb aiiEogf ег7,ЧЬІі;е Ich іда Tolegramffsfcil (Thom). У цьояу кркгЕєдг свокукайшс оформлено за.допокогов пнтаяьпог© речення. У дісдогічно«у ЕОЕ2б£Ші повнота речень, канонічний порядок cstE 'sosso eopyuyетьея, asa контакт підтргаїуеться топікаяьнкгл

ркд&кк, всаркажад: ' . і

. і ” "lug* : • А11 ез ішаиг '

■ Sp. айг, і Socbzig Pro sent ftt? xiicb.

■ Ing. s Тїіввої _ ' • -

Sp, afitr, s Hciac Ійае.

Ing.s Mein Objekt.

£ip. , ; HexIVo li&l b 3 •

Inf s Se'-' ,,xt Proven» fas' mich . .; (KorgnRT, I. s

, - із -

Насгсрізна‘,?ека° цього діалогу виражена топі кальнім рядом: Celd -Pro^ent - Ья\Ье~ . . , , сш*г ясна зуімвгзз продоетиаія кснтанту в^іій діалогічній ядаості, а спнтадсячно реалі го< в єяіптїгсікйя та назишкзіи реченнями.

Дослідяеіпія долало, по доаінантнкан засобами віддання Кф о сянтакенчні засоби, гз зумовлено саноз природои ТІ проявлення -висловленням. "Налотавакня* еяитаксптданх конструкцій пов’язані з доксиаоз, яка задез перемете теяу, а граиатпка - комунікатпп-пу шзту. Тому синтаксичні структури, що виконупть ФунлціТ иоово-іяпого яеятакту, були розглянуті і на зокссматігенону рі сні. Вяв-чазчз функціонування лекоипнісс засобів а умовах різноманітних коп-тояетіз йяявгсло? по иабор леїгсггснях засобів значно обналегшй. їх зпбір та застос^Еигня і*озляві лпзй у зв’язку з ткпізованіст» вис-лоплеиія, спряиосгного на ковзснчвяй контакт. Спостерігаються вп-кораетсзпи декількох3 засобі о для наяагодаєння, підтримування або запаргеяия уовлспзвого ясятаяту, тобто виявляється двох-, трьох-

і біяьп когзюнентннй сигнал.

"Wie gefHlVt 4іт eirpnt’ \ch deir.e /rbeifS Vaoht die J3r«-herei dir 'Treudp?" "Of fen fpsof-b, 7nt p.r, nicht bf>3ond"rs" (Bridal. -S.). - ■ •

C

ФразоологічнйЯ зворот і звгрнешія слугать для підтргаусання- контакту с аонотаціеа "погаа аідпзртість". .

ПотснціГно багато які лвясггчні одиниці мояуть зідбяватя Кф, ші вздіяязио най^ільп характерні з нкх як засоби яонтактиосуі слідуочі:

Таблиця 4

Засоби віддання КФ висловлення ( яекссяатичнкй рівень)

Г!> пп Засоби віддшпш КФ висловлення {яексекатнчняЯ рівень) Вибірково середин по кожній виборці

І. Звернення 0,3550

2. и істая 0,1599

3. Иерформ&тиви 0,1092

4. Сйолучнияи, сполучні СЯОЕ» 0,-0650

5. Особисті та вказі янг: займенники

у повторній функції 0,0422

6. Фразеологізми 0,0123

. I) a nil team I, eut e rb a cl'. z u Piimebcrf: "pu Ьог__ jrial , PlimeSjrs,

wlr haben to- on Wcrbenersci.. . . ” CT,f1 ’ 1 • И* '

Актуг.лькв членування речення-висловле:*ня бере участь в експлікації Кф висловлення. При цьом/ використовуються морфоіого-скіїтакаЕПні та просодичні засоби мови,тякі як порядок слів, сполучники, посплювальні частки, інтонація, наголос та ін. Актуально членування речень use ту особливість, по сусідні репліки сеиантично зв'язані - у пигально-зідповідальній єдності відповідь cose знову "вертати* тему, наприклад:

’’V.’tis, au '..ret о4г. т 4’*,T.i,f von '’ran? "eiders?"

"Natfirlic.h habp і r.t f inpr. - eben geschrl°ben" (Fal 1 adc ,K. СемзаткчнвЯ зв’язок hsst du є'пег /л*г-аг ..........ciner* підтриму-

ється емоційним навантаженням, посилю вальною часткою "

Сутр та продовження актуального членування речення - фонаційні елементи висловлення; вказівки на них чятач знаходить в ремарках та авторському текоті. Вони як паралінгвістичні засоби супроводжують висловлення. Функціонування, цих засобів у контексті в якості контактних слудить адекватному сприйманню їх як маркерів налагодження, підтримання й аавервення мовленввоХ взаємодії кому-нікантів.Така риса властива також кінетичним і графічним знакам. . Наведемо приклад, де вказівхи на емоційність висловлення подані графічно та в авторських ремарках: .

Uni der Assessor, el1 l/тег und 1 еізег: "//lr sind unter0’ins, Kerr Oberat. .Voi’en Sie, d-’ss hler Bi \t* "liesst? Die Sauern sind ftber’n’jtle. , . ”-zJt__£j_!Ub,. • . S'V eT'otten des StaetesCJc.J 1 ad

Дослідження довело* mo у актуалізації Кф мови приймають участь такі параді нгвістичні засоби, як: фонаційні (інтонація, логічний наголос, темп мовлення, рити, гучні-ність, паузи,' тип заповнювання пауз), кінетичні (дейктичні рухи,

(інві) жести, вираз обличчя, рухи очима, фізичні контакти між учасниками мовленевого акту), графічні (пунктуаційні знаки).

У висновку підводяться основні результати та висновки роботи.

- Призначення мовних засобів для налагодження, підтримування,

завершення або урвання соціально-масового та індивідуального мов-леизвого контакту в певних ситуаціях мовяеневого спілкування,[який до певної міри зумовлює і peryraos мовлене ву поведінку комуні кантів по досягненню оаханого прагматичного ефекту, можна визначити як КФ мовя. ' .

- Один з основних змістів КФ - метакомунікативний - розкривається у взаємодії даної функції з функціями спілкування, які відображають у вислов*зйні взаємодію екстралінгвістичних факторів за лінією: людина - канал - знак - знгічоннл - зміст - вівдоиейія -

а поведінка - особистість.

-Хід та результати мовленавої взаємодії не в останнв чергу зумовлюються креатквністю, тобто творчо» здібностью комунікан—

°тів, яка виявлязться в індивідуальному отборі вербальних та не-вербальних засобів, що адекватні даному мовленевому акту.

У частотному плані слід зазначити три види контактних висловлень: висловлення зі спонуканням до будь-якої поведінки-дії (С.ЛІД. - 0,2249), питальний тип висловлень, стимулюючий мовлене ву поведінку (II./Пм. - 0,1509) та висловлення, які віляваать на мислення (0,/М. - 0,1^53). Иеньпцг кількість контактних висловлень давть ті, у якнх дснінантоз с епхяв на су оції (О./Е. - 0,0896).

- Кф мова кгз у німецькій мові пешнй інвентар засобів ового

віддання, вврбаяьИпх та невврбальнпх. ‘

- При вивченні вербальних засобів віддання КФ впдідкмі мор-фолого-скнтакокчиий і лексематичнай рівні аналізу контактних мовних засобів, які пра дослідженні актуалізації Кб у німецькій мові вклепли ряд спсцкфічивх, своєрідних рив, ао супроводжують реалізацій двяої функції. Для Кб домінанто® в синтаксичні засоби піддаєш, по бозукоето йде від сано! природи проявлення КФ - висловлення.

° - Вказівки у яоятсксті на паралінгвіотвчиі засоби як контадт-

ні сяузать адекватному спрпйханна їх а якості маркерів налагодяен-юі, підтрсхукишя і заверпвння новлензвої взаємодії комуні кшіті з.

Основи ідеї дисертації відображені в ?акнх публікаціях автора:

1. Обращения в Фтнїсцпя первичного речевого контакта// фунв-цасяаяніал характервсттса лзшсоеьсс едкнпц я категорий / Сб. науч. трудов/. - Джтропетрогск: ДГУ, 1968. СС.65-72.

2. Акнгво-етяхяетячесвпо особенности атг'актаитов гяккания // Язшгосыэ вдкгішсг'в аерадишат^кв и епгеагка?як<ь /Сб. науч. трудов/. - ІЬеяроаетромк, ДГУ, 1990. - СС. 126-129 /В-соавторства с Н.К.КирсаиевоА/.

3. ПрагнаткчэскяЯ аспект расеиотренкя речевого контакта//

путя повызенпя ЕфЗяктндаостп речевого всздвйетвжі а условиях де-говой комчуппвацвя /Сб. яауч. трудов/. - Чвдябрнсв, УДЗНТП, 1990. -143 с. .

4. Прагаатвгэсвой потеяцеая сыаказюшлгя// Ивпштагная л коа-нгяпваташая структура текста, фуияцяояадышЗ анализ /тзэкз» паян язго совззанвя, Длетретвтрэсск, октябрь 1991 г./. - Лосева, АН ССС?, !&-т язшюзяаавя, 1991. -СС.77-78.

5. &аадгтт«мгоаеднвкатиепи» врятеряа сэявлеяяя ксаструаця* перэдажлх тезу чуаой рвча// Нові підходи до філології 7 егзі?

нкояі. Патеріоак всеукраїнської иіевідоцчої наукової конференції. Тези доповідей 16-18 вересня 1992 року. - Ііввітоповь, 1992. -СС.15-16. .

6. Оден из чутей повызеняя ролп иностранного языка в подготовке споцкалистоь кнкєнерно-твхничаского профиля// Гуманізація і гуканітарпзацтя - пряоритвтний напрямок державної політики Україна в галузі бкцої освіти. Тези доповідей щнвузівської науково-практичної конференції. - Дніпропетровськ, 13-15 травня 1992 p., ч.З. - Дніпропетровськ, ДДУ. -С.Ш.

7» Die BerHoksicht ip-unf 1 inquist ізсЬет 'jrtursuchun-en Ъе1 der ЕгагЪя it\m~ s ^ •-•■гг 'r1 ./іоЧИгм: d> •

Sprach?«rt °чг "ichtphr o'1 ->n//Ziele , Inha’te und

Methoden des I>e *:t schuntгrr 1 chtі: °йг Vi ofctphiTo1 о/;;чгі, £“’а<зі;сп, 7. Gerimnistf.’гіппг-v - in der UdSS? , Є-7, Mai 5a T.er.int-rad,

- TJoskau, 1991- - L-7 Ь. • - ' ■

8. Einige gr»psi' ПК.Ч‘П TMT ‘''nderl)T\:" £••• 3 .Tl'h'.-’ts :

Dent 8chant вггЛ oho f’V I-'-c!r-~>h. і1 о’ , Гї. 13// S^rnch-;, l'v’ -

t-ir und .?грпиа'ч’р chf.'r.-• ^»rl cL'-. Tiandeskunde als Kulturkunde , Tbesen, &. Germanistenkonferenz, 1t-1C 10. 1993 in А1 ча-At-;.